Майстер і Маргарита - Михайло Опанасович Булгаков

підтексту Пилатом свідчить його наступне запитання: «Чи в якій з грецьких книжок ти прочитав про це?», а також пропозиція учневі Єшуа, Левійові Матвію місця бібліотекаря в своєму зібранні книг. Чи володів цими мовами реальний Ісус, невідомо.

53

Геть нічого з того, що там записано, я не казав <…> спали ти, на Бога, свій пергамен! — Вкладені до вуст Єшуа слова на доказ історичної недостовірности Евангелій (у цьому випадку від Матвія — див. прим. [54]), потверджувані у тексті роману Воляндом та Берліозом: «…геть нічого з того, що написано в Евангеліях, не відбувалося насправді ніколи, і якщо ми почнемо посилатися на Евангелія як на історичне джерело…». Заклик спалити пергамен не узгоджується з твердженням Волянда, що «рукописи не горять» (див. прим. [326]).

54

Левій Матвій — Левій (гр. Λευίν, лат. Levi) — митар (збирач податей), син Алфея (Мр. 2: 14), якого Ісус покликав за собою, коли той збирав податі (Мт. 9: 9, Мр. 3: 18 Лк. 6: 15) і який, кинувши усе, пішов за Ісусом «і справив у своїм домі велику гостину для Нього» (Лк. 5: 27–29).

Матвій-митар (гр. Μαθθαιος ο τελώνης, лат. Matthaeus publicanus) — так названо Левія в Евангелії від Матвія (10: 3). Вважається автором першого Евангелія.

55

…на дорозі у Витфагії… — Витфагія (Виффагія — євр. [Бет-паги] — дім смокв, місце смокв) — невелике містечко на південно-західному схилі Оливної гори біля Витанії (Мт. 21: 1; Мр. 11: 1; Лк. 19: 29 — див. прим. [227]). Жодних слідів його зараз немає, точне положення невідоме.

56

…над кінними статуями гіподрому… — Гіподром — у романі відтворюється грецька вимова слова, що увійшло до сучасної української та російської мови у звучанні «іподром» (ιππόδρομος: ιππός — кінь і δρόμος — біг, дорога, вулиця) — поле з кільцевою дорогою для випробування коней та кінноспортивних змагань, побудоване в Єрусалимі Иродом Великим за римським звичаєм. З палацу Ирода Великого Пилат міг бачити не гіподром, «що розкинувся далеко долі справа», а будівлю театру (також побудовану Иродом), показану на багатьох плянах давнього Єрусалиму. Гіподром не могли прикрашати жодні скульптури, бо це вважалося юдеями идолопоклонством і більшістю населення сприймалося б як блюзнірство (див. прим. [85], [333]).

57

…гукнути собаку Банґу… — Окличка собаки Банґа виводиться від слова нижньонімецького (германського) діялекту Bange — страх, жах; у німецькому перекладі транслітерована як «Banga». Це ім’я єдиної близької Пилатові істоти та найвірнішого охоронця добре узгоджується не лише з величним, велетенським, хоробрим, безстрашним собакою, здатним наганяти страх на нападників, але й з германським походженням самого Пилата (див. прим. [353]). Цим прозвиськом Булгаков називав свою другу дружину (до 1932 р.) — Любов Євгенівну Бєлозерську (1895–1987) за її свідченням: Люба — Любанґа — Банґа. Підкреслювана в романі самотність Пилата є авторським перебільшенням. Згідно з Евангелієм (Мт. 27: 19) він мав дружину, яка товаришила йому під час відвідин Єрусалиму. Під час допиту Ісуса вона вдалася до неприпустимої за римськими законами дії: вона втрутилася до посадових справ свого чоловіка й застерегла Пилата, щоб той не зробив Праведникові кривди, «бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього» (Мт. 27: 19). Відоме й її ім’я — Клавдія Прокула (Claudia Procula).

58

Що таке істина? — «Quid est veritas?» (лат.) — це запитання Пилат поставив після слів Ісуса: «Я на те народився і на те прийшов у світ, щоб засвідчити істину». Не діставши відповіді, він сказав юдеям: «Не знаходжу я в Ньому провини ніякої» (Ів. 18: 37, 38). Оскільки в романі розмова велася грецькою, запитання мало б звучати «ті естін алітея?» (τί έστιν αλήθεια;).

59

…в садках на Оливній горі. — Оливна гора (євр. [гар газейтим — гора олив] або [гар гамшоха — гора помазання], гр. όρος των ’Ελαιων, лат. mons Oliveti; рос. Елеонская гора) — гора на схід від Єрусалиму, відділена від міста Кедронською долиною (див. прим. [348]), схили якої були засаджені маслиновими садами (їхні залишки збереглися дотепер). Саме тут Ісус навчив своїх учнів молитві «Отче наш», саме звідси Він вознісся на небо.

60

…ти великий лікар? — Ні, прокураторе, я не лікар… — Перш ніж потрапити на допит до Пилата, Ісус звершив чимало актів зцілення хворих та воскресіння померлих (Евангеліє від Матвія свідчить про 14 таких актів, від Марка — 11, від Луки — 15, від Івана — 4), і Пилат, певно, чув про це. На початку Ісус не бажав розголосу про свій дар цілителя: «Гляди, не розповідай нікому», казав він уздоровленому (Мт. 8: 4, Мр. 1: 44), але згодом слава про це розбіглася по всій країні.

61

Я й віслюка жодного не маю, ігемоне, — сказав він. — Прийшов я до Єршалаїму таки через Сузьку браму, але пішки, в супроводі одного лише Левія Матвія, і ніхто мені нічого не кричав, бо ніхто мене тоді в Єршалаїмі не знав. — Це заперечення версії Пилата не відповідає Евангеліям: Ісус в’їхав до Єрусалиму верхи на молодім віслюкові, за яким йшла ослиця, як це провістив пророк Захарія (Зах. 9: 9), під гучні вітання численного натовпу «Осанна!», що простеляв Йому шлях одежею й зеленню та вимахував вітами дерев та листям пальм (Мт.21: 2–11, Мр. 11: 2–10, Лк. 19: 30–40, Ів. 12: 12–19).

Сузька (Золота) брама — брама у східному мурі Єрусалиму, від якої починається шлях до міста Сузи. Окрім Сузької у романі згадується Хевронська (Яффська, у західному мурі), Гетсиманська (Овеча, у східному мурі) та «південна» (Сіонська? — у південному мурі) брами. Усього в мурах Єрусалиму було 17 брам (див. прим. [219]). Нині Сузька брама закладена кам’яними блоками й замурована. Вона сама собою розчиниться в момент приходу Месії (див. прим. [340]).

62

Чи не знаєш ти таких <…> одного такого Дисмаса, другого — Ґестаса й третього — Вар-раввана? — Імена розбійників, розіп’ятих по обидва боки від Ісуса, в Евангеліях не названі. Булгаков міг почерпнути їх з апокрифічного Евангелія від Никодима «Діяння Пилата» (Evangelium Nicodemi. Acta Pilati 9: 5). Ім’я третього розбійника, засудженого на смерть за підбурювання та вбивство, але відпущеного євреями з нагоди свята Пасхи, згадується у всіх канонічних Евангеліях у формі «Варавва».

63

Піхотний маніпул потрапив до мішка, і якби не врубалася з флангу кавалерійська турма… — Маніпул (лат. manipulus) — загін вояків війська Стародавнього Риму, 1/30 леґіону,