Фантастичне кохання (збірка романів) - Ангеліна Кріхелі

- Або ось думає Андрій, що я не бачу і не ціную його відношення, - чоловік від несподіванки випустив вилку, піднявши на неї очі. В її погляді у відповідь пройшла ніжність. - А я бачу. І дивно, мабуть, але довіряю йому і... люблю... - зніяковіла дівчина.

Андрій недовірливо завмер, не в змозі повірити своєму щастю.

Вікторія прокашлялася, намагаючись сховати сміх.

- Я не мала на увазі так відверто говорити...

Віра знизала плечима.

- А навіщо приховувати? - простодушно відповіла вона. - Тут мій брат. Жінка, яку він любить і яка мені як сестра. Яка постійно намагається мене врятувати. Батько цієї жінки. І моя кохана людина. Почуття нове для мене. Дивне. Бо не як у романах чи стосунках, що були на моїх очах. Він просто рідний мені завжди був... Я не знаю, як описати, - зніяковіла. - Але я знаю, що ми вже майже сім'я. Велика та любляча родина. А в сім'ї не може бути обману, слів за спиною, приховань різних, лиха чужого... Інакше це не сім'я, а одна назва. Навіщо мені лукавити тоді? Так, я не настільки наївна, щоб не розуміти, що кожен має однаково свої таємниці. Але якщо їх буде менше, то кожному легше буде жити. І я знаю, що не можна сліпо довіряти людям. Але без довіри душа задихається... - просто і без пафосу пояснила вона своє бачення сімейних цінностей.