Стоїк - Теодор Драйзер

робити з усіма тими тисячами, які не потраплять до лікарні? Що станеться з ними? Усе, що вона зробила, — лише крапля в море. Одна крапля!

Береніс подумки пробігла все своє життя. Вона подумала про Ковпервуда й про ту роль, яку вона відіграла в його житті. Як довго і як завзято він боровся, — а заради чого? Заради багатства, влади, розкоші, впливу, положення в су­спільстві? Що ж сталося з усіма цими задумами й бажаннями, що постійно спонукали і гнали вперед Френка Ковпервуда? Як далеко вона відійшла від усього цього, хоч минуло зо­всім небагато часу! Як раптово прокинулася вона до суворої реальності життя, відмовившись від власного захищеного, ситого й безтурботного способу життя, який вона, можливо, ніколи не переоцінила б, якби випадок не привів її в далеку Індію, де на кожному кроці перед нею поставали соціальні контрасти, від яких нікуди не втечеш.

Так вперше вона відчула, що зайнялася зоря її духовного пробудження, і тепер вона в змозі бачити речі ясніше. Треба йти далі, рости і здобувати досвід і намагатися досягти справжнього і глибокого розуміння сенсу життя і його духовної мети.