Фантастичне кохання (збірка романів) - Ангеліна Кріхелі

- Я знаю, - вже звичним прямим поглядом відповіла генетик.

- Я впізнав би таке обладнання. Або не знайшов його так швидко, - продовжив машинально. – Знаєш?
Віка підбадьорливо посміхнулася.

- Класична пряма гемотрансфузія триває дві-чотири години. Тобі доведеться орієнтуватися за часом і нашим станом, - пояснила розважливо. - Тобі видніше. Я ніколи цього не робила.

- Тобто? - стрепенувся лікар.

Вікторія невиразно повела плечима.

– У нашому класі лікування не практикується. Тим паче, таке. Непридатний зразок замінюють аналогічним зовні штучним інтелектом.

Андрій насупився.

- Якщо ми дійдемо до умовно критичної позначки, з'являться симптоми трансфузійної реакції, насамперед допоможи йому.

- Але!..

- Ти б попросив мене про те саме.

- Пощастило їм із нами, так? - Невесело хмикнув своєму жарту.

Вікторія посміхнулася у відповідь і лягла.

03:50

На спритно споруджену Андрієм систему для прямого переливання крові Віка вперто не дивилася.

Вона не боялася виду крові, і навіть крові, що з неї витікає. Але знала, що якщо тільки на секунду повернеться в той бік, одразу захоче отримати контроль над ситуацією. Дивно з ведучого різко перетворитися на веденого. У цій ситуації дуже важливо зберігати довіру.

- Мені здається, йому вже краще, - пробурмотіла Віра.

Дівчина присунула стілець до брата і знову тримала його за руку.

Вікторія хмикнула недовірливо.

- Ні, правда! - Стрепенулась Віра. – У нього руки теплішають.

- Добре, - тільки й сказала генетик, прикриваючи очі.