найвищих інтересів батьківщини внаслідок дивного й пагубного спотворення своєї свідомості, обплутав політичне життя країни моторошною павутиною у досі небачений спосіб, затягши її в темний глухий кут, звідки найсміливіший чоловік, либонь, не знайде виходу. З другого боку, кожна газета мусила ретельно зважувати й вимірювати кожне слово, яке вона друкувала, зважати на вразливість читачів, робити, так би мовити, два кроки вперед й один назад, не слід було допускати, щоб читачі обурилися на газету, яка поставилася до них, як до зрадників і тупих йолопів, після стількох років досконалої гармонії і захопленого читання. Проголошення надзвичайного стану, яке дозволило уряду взяти на себе відповідну владу й одним розчерком пера обмежити конституційні гарантії, полегшило тягар, який ліг на плечі директорів та адміністраторів. Після обмежень, накладених на свободу письма й висловлювань, після того як цензура стала дивитися через плече редактора, було знайдено найпереконливіші й найповніші виправдання, Нам дуже хотілося б, казали працівники преси, полегшити нашим шановним читачам можливість, яка є також правом, доступ до інформації та опіній, очищених від образливих втручань і нестерпних обмежень, а надто в такий делікатний час, який ми нині переживаємо, але ситуація є такою й не іншою, лише той, хто завжди жив почесною професією журналіста, знає, як доводиться працювати, коли за твоєю діяльністю стежать практично всі двадцять чотири години доби, крім того, позаяк більшу частину відповідальності за те, що стало діятися в країні, несли на собі столичні виборці, а не ті, хто голосував у провінції, на наше лихо, попри всі наші благання, уряд не дозволив нам публікувати цензуровані видання для тутешнього читання й не зіпсовані цензурою для решти країни, ще вчора високий функціонер міністерства внутрішніх справ повідомив нам, що справжня цензура, як сонце, коли воно сходить, то сходить для всіх, ми не почули від нього нічого нового, ми вже знали, що так рухається світ, що праведникам завжди доводиться платити за гріхи грішників. Попри всі застережні заходи, до яких намагалися вдатися журналісти, дбаючи як про форму, так і про зміст, дуже скоро стало очевидним, що інтерес до читання газет почав швидко падати. Опановані зрозумілою тривогою стріляти й знаходити дичину в усіх напрямках, чимало газет вирішили боротися проти байдужості читачів, прикрашаючи свої сторінки тілами голих жінок і чоловіків, що ніжилися в нових садах земних радощів, і в жіночих, і в чоловічих, окремо або по двоє, у спокої або в діяльності, але читачі, виснажені цими картинами з їхніми варіантами кольору та форм, які вже нікого не стимулювали й уже давно вважалися банальними загальниками використання статевого потягу, і далі своїм відчуженням, своєю байдужістю і навіть своєю огидою сприяли зниженню накладів і продаж. Також не помічалося будь-якого сприятливого впливу на щоденний підрахунок економічного дебету й кредиту, що потрапили в загальний відплив прибутків, не допомагали й виставки брудних інтимних частин тіла, скандали й сороміцькі пригоди всього людського роду, давні демонстрації публічних чеснот, які маскували приватні пороки, святкова карусель приватних пороків, що відбувалася на тлі публічних чеснот і де раніше не бракувало ані глядачів, ані охочих повеселитися. Складалося враження, що більша частина жителів столиці вирішили змінити спосіб життя, свої смаки й стиль. Їхньою величезною помилкою, а відтепер вони це бачили краще, було проголосувати порожніми бюлетенями. Ви хотіли чистоти, їжте її тепер.
Тим часом уряд, а надто міністерство внутрішніх справ, не мали наміру відмовлятися від своєї політики. Вибір агентів, одні з яких приходили із секретних служб, інші з різних поліційних структур, агентів, які потай проникали в середовище мас, був швидким і ефективним. Після того як громадяни відкривали їм під присягою, як вони поводилися під час виборів, повідомляли, за яку партію вони голосували, що свідчило про їхню благонадійність, і як саме вони за неї голосували й підписували документ, який підтверджував їхню активну боротьбу з моровицею, що вразила велику частину населення, найпершим завданням агентів обох статей, зверніть увагу на те, що я не стверджую, як то робиться зазвичай, що все погане є результатом діяльності чоловіків, об’єднаних у групи по сорок людей, як студенти в аудиторіях, орієнтованих наставниками, таємно підібраними, та допоміжними електронними пристроями, на яких були записані або картини, або звук, найпершим завданням агентів, я повторюю, було опрацювати величезну кількість матеріалу, зібраного шпигунами протягом других виборів, як тими, що стояли в чергах і слухали навколишні розмови, так і тими, що їздили в машинах понад чергами, розпоряджаючись відеокамерами та мікрофонами. Почавши з цього пошуку в інформаційних нутрощах, агенти, перш ніж з ентузіазмом кинутися в безпосередню польову діяльність, працювали за зачиненими дверима, аналізуючи матеріал, про який ми вже вам розповідали трохи раніше, наводячи короткі, але промовисті й ілюстративні приклади. Прості фрази повсякденного характеру, як, наприклад, такі, Загалом я не ходжу голосувати, але сьогодні прийшов, Не знаю, чи це послужить певній меті, яка варта зусиль, Глечик стільки разів ходив до джерела, що, зрештою, залишив там ручку, Минулого разу я також приходив голосувати, але зміг покинути дім лише о четвертій годині, Це як лотерея, завжди тобі випадає порожній білет, Але треба виявити наполегливість, Надія, як сіль, вона не годує, але надає смак хлібові, вони сиділи годинами й годинами над такими фразами, однаково нешкідливими, однаково нейтральними, однаково позбавленими будь-якої провини, вони аналізували їх до останнього складу, роздушували їх, обертали й читали навпаки, розтовчували в ступі товкачем запитань, Поясніть мені, про який глечик ідеться, Чому ручка відламалася в нього біля джерела, а не тоді, коли його туди несли, або вдома, Якщо ви мали звичай не голосувати, чому прийшли голосувати тепер, Якщо надія схожа на сіль, то що, на вашу думку, треба зробити, щоб сіль стала схожою на надію, Як усунути різницю в кольорах між зеленою надією і сіллю, яка є білою, Ви й справді думаєте, що бюлетень для голосування нічим не відрізняється від лотерейного білета, Що ви хотіли сказати, коли промовили слово білий і знову, Про який глечик ви говорили, Ви пішли до джерела, бо вам хотілося пити, чи хотіли зустрітися там із кимось, Ручка від глечика, що вона символізує, Коли ви посипаєте їжу сіллю, то думаєте про те, що вона подає вам надію, Чому ви прийшли голосувати в білій сорочці, Ви мали на увазі глечик реальний чи глечик метафоричний, А з якої глини він був зліплений, чорної чи червоної, Він був із малюнками чи без малюнків, Він мав інкрустації з кварцу, А ви знаєте, що таке кварц, Вам