Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій
Народні пісні про січових стрільців – це твори із ознаками суміжних жанрів, що виникли внаслідок пережитих простою людиною сильних суспільно-історичних потрясінь та політичних змін початку XX ст. Вони створювалися майже одночасно із літературними стрілецькими піснями у середовищі рядових стрільців, жовнірів-українців австро-угорської армії, які вболівали за долю українського війська, та членів їх родин. Без сумніву, це важливий емпіричний матеріал для висвітлення багатьох питань історичного та культурологічного характеру. Щодо фольклористики, то вона дає відповідь на те, які особливості фольклорної новотворчості на соціально-побутову тематику, зокрема щодо розвитку поетики історичної пісні на тлі інших жанрових структур, а саме: пісень-хронік, баладних, ліричних пісень.
Невелику підгрупу, що доволі неоднорідна, складають фольклорні новотвори із стрілецького середовища – сатирично-жартівливі пісні та пісні-хроніки. На жаль, багато пісень безповоротно втрачено..
Входження і закріплення стрілецької теми у календарно-обрядову, сімейну традицію українців вже у 1915 р. передбачив Б.Лепкий. «Що буде завтра, – писав відомий письменник і вчений, знавець української історії й культури, захоплений героїкою українського війська нової доби, – не знаю. Але в будучности бачу, як на перше весняне свято хороводи наших дівчат ідуть з вінками зеленої рути і синіх незабудьків до стрілецьких самотних могил, як в наших кедрових хатах поміж святими образами висять ваші пощерблені шаблі, як молоді мами учать своїх маленьких дітей разом з першою молитвою вимовляти імена ваші…»
Слід зауважити, що більшість стрілецьких пісень маршового характеру і громадсько-патріотичного звучання поширювались у 1940–1960-их рр. через пісенний репертуар стрільців Української Повстанської Армії, членів їх родин та симпатиків. Не випадково, що чимало виконавців стрілецьких пісень – це люди, які зазнали репресій, мужньо здолали жорстокі дороги сибірських заслань. У їх виконанні стрілецька пісня набула особливо проникливого звучання.
У наші дні стрілецькі пісні і за інтенсивністю відтворення, і за поширеністю займають важливе місце серед інших жанрів героїчної тематики. Із проголошенням незалежності їх почали виконувати не тільки під час календарно-обрядових, родинних свят, але й у дні національно-державних свят: День Незалежності, Злуки, утворення ЗУНРу, роковин Т.Шевченка, І.Франка, Л,Українки чи на місцях вшанування бойової слави стрілецтва (Маківка, Лисоня, Крути та ін.). Очевидно, що традиція життя стрілецьких пісень у природних формах сильніша у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Волинській областях, оскільки це терени, де народилася вони. Саме звідси стрілецькі пісні у різних фольклорних формах (первинний та вторинний фольклор, фольклоризм) поширюються далі, по Україні і за її межі, повсюдно де живуть українці.
Своїм фольклорним життям стрілецькі пісні руйнують донедавна нав’язувані стереотипи щодо їх меншовартості серед інших жанрів народної пісні (козацьких, рекрутських, солдатських), а разом з тим і комплекс провінційності, який виявляється у ставленні до власних традицій та сучасної народної творчості. Вони, як невмируща пам’ять вдячних нащадків про стрілецький подвиг, боронили твердість духу українців, готували для нового етапу національно-визвольної боротьби, а отже, заслуговують на уважне прочитання і вивчення. У пам’яті поколінь переважно затримуються події, які мають виняткове значення для сучасності. Феномен стрілецьких пісень полягає у тому, що вони сьогодні є одним із скарбів серед пісенних оберегів духової спадщини XX ст., які стоять на варті української ідеї. Протягом столітньої історії вони великою мірою сприяли консолідації української нації, утвердженню її державної незалежності через властиву їм потужну енергетику патріотизму.
Бистра водаНародна пісня Бистра вода, бистра вода Беріжечки зносить, Молодий стрілець, молодий стрілець