Небо над Іраном ясне - Дмитро Анатолійович Жуков
19. Джафарітське трактування ісламу, який бере свій початок від праведного імама Джафара Садика, визнаний офіційним в Ірані і містить відмову від паплюження перших трьох халіфів, визнання законності їх влади.
20. Імам Хомейні тут виступає проти тих релігійних авторитетів, які закликали до підпорядкування будь-яким можновладцям, навіть таким як Язід, ворог непорочного імама Хусейна, грунтуючись на вірші 26, сури Корану "Імран" (Сімейство Імран): "О Боже, Владика влади! Даєш Ти владу тому, до кого благоволиш".
21. "О ви, хто вірує! Ви скоряєтесь Богу і Його пророку, а також тим з вас, хто владою наділений". Коран, сура "Ніса" (Жінки), вірш 59.
22. Коли правитель ісламу є видатною особистістю, про нього говорять як про тінь Бога. За певної традиції так можуть називати султана чи іншого ісламського правителя. Імам Хомейні, який володів рідкісним даром гностичного бачення, в своїх промовах часто намагався розібратися в цьому.
До промови тридцять першої
1. 18 вересня 1978 року іранський посол в Іраку зустрівся з тодішнім віце-президентом Саддамом Хусейном і зажадав суворо обмежити діяльність імама Хомейні. В кінці вересня у Нью-Йорку на сесії ООН зустрілися міністри закордонних справ Ірану та Іраку і домовилися про висилку імама, що було схвалено керівництвом США і Ізраїлю. 23 вересня будинок імама в Неджефі був заблокований військовими, після чого і відбулася розмова про заборону інтерв'ю, промов, послань. Посипалися телеграми. Не тільки з-за кордону, але і з Ірану, де демонстранти вступали в сутички з урядовими військами. Охорона, намагаючись заспокоїти народ, стверджувала, що імам не перебуває під домашнім арештом. 2 жовтня в Багдад прибула делегація керівників органів безпеки Ірану. Було вирішено змусити імама виїхати з Іраку, чинячи тиск на близьких родичів і друзів. Зрештою, той висловився за від'їзд до Сирії через Кувейт, про що було повідомлено шефу іракської безпеки Садуну Шакіру, якого імам назвав начальником розвідки.
2. Амір Кабір заснував у 1848 р. в Тегерані Дар аль-Фонун, одну з перших в Ірані сучасних вищих шкіл з релігійним ухилом. До цього була заснована така ж школа (урмія) американцем Паркінгом в 1835 р, а в 1836 р. в Табрізі - аналогічна школа французом Еженом Буре. Обидві вони були призначені для підготовки кадрів в інтересах іноземних держав.
3. Відповідно до п'ятнадцятирічного контракту з СРСР, укладеного в 1967 р, був побудований газопровід. Постачання газу в 1975 р. досягло 10 млрд. кубічних метрів, що вдвічі перевищило початкову угоду. Плата за кожну тисячу кубометрів газу становила понад 600 доларів.
4. В даний час іранські військові обходяться без іноземних військових радників, і їхні авіаційні та інші експерти навіть допомагають іншим опановувати сучасну зброю і обладнання.
5. У 1941 році англійці спершу заслали шаха Резу на острів Маврикій.
6. Шаху приписується написання трьох книг: "Моє служіння батьківщині", "Біла революція" і "До великої цивілізації". Вважається, що справжній автор першої книги - Шіяеддін Шафа, який відав культурою при шаху Резі і був послом в Лондоні при шахові Мохаммеду Резі.
7. У старшої сестри шаха Шамс був казковий палац "Перлина", зведений за допомогою англійських архітекторів на вересковій пустці Караджа, де був розбитий чудовий парк і квітник. На захід від палацу агенти САВАК побудували "Кизил Хазар", найсучаснішу в'язницю в країні.
8. 8 червня 1963 р. шах Мохаммед Реза, говорячи про "чорну реакцію", що спонукала народ на руйнівний бунт, стверджував, що "в століття, коли світ завойовує космос, нам пропонують їздити на ослах і мулах".
9. В інтерв'ю, яке він дав газеті "Іттіла" 19 серпня 1978 року, шах Мохаммед Реза серед іншого, сказав: "Свого часу, відповідаючи на питання, я висловив думку, що те, що відбувається - ціна, яку ми повинні сплатити, щоб досягти свободи. Але в той час я не думав, що ціна буде така висока".
До промови тридцять третьої
1. 8 вересня 1978 року, назване пізніше "чорною п'ятницею", ознаменувалося могутньою демонстрацією в Тегерані, яка почалася о 6 ранку на площі Жале (нині Площа мучеників), де зібралося понад 100 тисяч осіб. Негайно було оголошено військовий стан в столиці і дев'яти інших містах. В результаті розстрілу демонстрації військами в Тегерані загинули більше 4 тисяч чоловік. Імам Хомейні разом з іншим духовенством оголосив понеділок 16 жовтня 1978 р. траурним днем.
2. У своїх мемуарах син імама Ахмед згадує, як шах ще в 1964 р погрожував, що якщо "його будуть змушувати покинути Іран, він не зупиниться перед вбивством двадцяти мільйонів чоловік, якщо буде необхідність захистити корону і трон".
3. У Нофль-ле-Шато збиралися представники різних угруповань іранців, які жили за кордоном і не завжди ладили один з одним.
4. Під чистилищем (Барзах по-арабськи) мається на увазі бар'єр, який вважається проміжною областю, періодом між смертю і Судним днем, де проводиться ціле життя.
5. Салават - скандування фрази: "Нехай буде благословенний пророк Мохаммед і його рід!".
До послання імама Хомейні М. С. Горбачову
1. Імам Хомейні був першим, хто назвав США Великим Шайтаном, посилаючись на хадіс пророка Мохаммеда.
2. Абу Наср Мохаммед-Вбн-Мохаммед Фарабі народився в 260 році місячної хіджри в Фарабі, містечку, розташованому в Маварі-ар-нахен. Перш ніж зайнятися теологією, він був суддею. Коли йому виповнилося сорок років, він відправився в Багдад, де вивчав арабську мову і логіку, а потім переїхав в Алеппо, щоб розширити свої знання в області літератури, математики, геометрії, музики і астрономії. Тридцять років свого життя Фарабі присвятив складанню коментарів до творів великих філософів і теологів. Звинувачення в єресі змусили його почати чернече життя. Фарабі прекрасно володів перською, тюркською і арабською мовами. Найважливішими творами Фарабі є коментарі до книг Аристотеля. Теологи і філософи вважають Фарабі своїм учителем. Він покинув цей тлінний світ в 76-річному віці в 339 році сонячної хіджри.
3. Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна) народився в 379 році місячної хіджри в селі Афшане, розташованого в околицях Бухари. У десятирічному віці вивчив напам'ять весь Коран. Потім вивчив книги логіки, геометрії і написав трактат, в якому вказав на помилки, допущені Евклідом.
Ібн Сіна був віруючим мусульманином і кожен раз, коли
