Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Бруно Шульц

щомісячного літературного журналу, який виходив у Холмі Люблінському в 1933—1939 роках. Так і не здобувши вищої архітектурної освіти у Львівській Політехніці, навчання в якій перервала Перша світова війна, в 1919 році, тобто на п'ять років раніше, ніж Шульц, став учителем малювання в гімназії, спершу в Радзині, а відтак у Холмі Люблінському.

У створеному разом із приятелем Казимиром Анджеєм Яворським часописі «Kamena» публікував свою графіку, іноді поезії. В 1942 році був заарештований ґестапо, ув'язнений у Люблінському замку, в Майданеку, Освенцімі, Оранієнбурґу та Берґен-Бельзені, де й помер у квітні 1945 року, незадовго до визволення табору.

Листування з Шульцом започаткував із власної ініціативи, нагадавши про себе колишньому колезі, з котрим разом вивчав архітектуру в 1910–1913 роках. Побачивши через майже два десятиліття прізвище колишнього однокашника на обкладинці щойно опублікованих Цинамонових крамниць, він вирішив поновити контакти з ним, тим більше, що хотів запропонувати співпрацю в часописі «Kamena».

Нестатки, початок Першої світової війни, тривала важка хвороба батька, котрий помер 23 червня 1915 року — все це завадило Шульцові продовжувати навчання. Давні, вже затерті в пам'яті події порівняно нетривалого студентського періоду були надто мізерними та неістотними, щоб стати достатньою підставою для відновлення знайомства та листування з колишнім колегою, навіть попри схожість долі: обидва були малярами, урвали вивчення архітектури та працювали у провінційних гімназіях вчителями малювання.

Втім, та спорідненість долі либонь не стала тим мотивом, який забезпечив би листуванню відносну тривалість. Вони далебі майже не знали один одного, мали різні смаки та психічні структури. Графічні роботи Вашневського, які Шульц отримав від нього разом із примірниками часопису «Kamena», були далекі від уподобань письменника: реалістичні, позбавлені демонічності, притаманної мистецькій сфері Шульца, — вони не могли йому, наскільки можна судити, сподобатися. Якщо він про це не прохопився, то лише через вроджену делікатність, яка завжди перешкоджала йому казати людям прикрі речі, щоб їх не образити; Шульц хвалив мистецьке ремесло колеги та його гуаші, побачені у Трускавці. Проте за регулярне надсилання часопису «Kamena» та сердечність Вашневського він не міг віддячити взаємною сердечністю. Щоправда, Шульц подарував йому два малюнки та дві графічні роботи, але не послав жодної зі своїх двох книжок, виправдовуючись браком примірників.

Навіть стилістика листів Шульца та їхній зміст виразно відрізняються від листів, призначених іншим адресатам. Шульц, мабуть, намагається до певної міри пристосуватися до тональності та змісту листів Вашневського. Такі деталі, як звертання на «Ви» (чого він зазвичай не практикував), формулювання «бравий хлопака» — то, либонь, результат намагань знайти спільну мову, підпорядкуватися наче студентському стилеві спілкування однокашників. Отож, у тому епістолярному комплексі дещо менше питань мистецтва, творчих проблем, так широко присутніх в інших листах Шульца, зате більше практичних справ, побутових тем, нарікань, щодо яких письменник міг розраховувати на приязне розуміння й відгук.

Завдяки тому випадковому контакту Шульца із Вашневським у часописі «Kamena» були опубліковані два прозові уривки автора Цинамонових крамниць. Один із них — Весна — вцілів (у першій частині) лише завдяки тій публікації, позаяк пізніше Шульц вилучив його з повісті з тією ж назвою. Також ініціативі і пієтизмові Вашневського ми зобов'язані тим, що в його паперах зберігся рукопис Другої осені Шульца —  є д и н и й  врятований манускрипт літературного твору письменника (Друга осінь — вид. 1973).

Листи Зенона Вашневського перебувають у моїй колекції; дружина їхнього адресата Михаліна Вашневська зберегла їх в архіві, що залишився від її чоловіка.

110

Йдеться про заснований Вашневським і Яворським щомісячник «Kamena».

111

Довільно називаючи свої графічні роботи офортами, Шульц мав на увазі техніку cliché-verres.

112

Казимир Анджей Яворський (1897—1973) — польський поет, перекладач російської та чеської літератури. Від 1933 до 1939 року редагував літературний щомісячник «Kamena». Під час війни був в'язнем нацистського концтабору Заксенґаузен. У 1945 році повернувся до редакційної роботи у відродженому часописі «Kamena».

113

A. Błok, Ogród słowiczy, w przekł. K.A. Jaworskiego, z 4 linorytami Z. Waśniewskiego, Biblioteka «Kameny» 1934, № 2.

114

Йдеться про Цинамонові крамниці.

115

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42).

116

Див. примітку 2 (у електронній версії — прим. 111).

117

Відкритий урок ручної праці відбувся 23 березня 1934 року «в класі Ib державної гімназії ім. Короля Владислава Яґелла у Дрогобичі у присутності п. Мадиди Фрацішка, керівника методичного Центру навчання практичних занять у VIII державній гімназії Львова (П. Бруно Шульц)» — Sprawozdanie Gimnazjum w Drohobyczu, 1934.

118

Йдеться про село Звиняч (Шульц кілька разів помилково пише «Звиньонч») у чортківському повіті, розташоване над потоком із тією ж назвою, притокою Серету. Там містився поміщицький маєток брата Зенона Вашневського, куди той часто їздив у відпустку.

119

Графічна робота Плем'я паріїв (Plemię pariasów) із присвятою: «Кол.[езі] Зенону Вашневському з вітаннями Бруно Шульц».

120

Липневі ночі (Noce lipcowe) — то первісна назва оповідання Липнева ніч, яке увійшло до збірки Санаторій під клепсидрою. Пізніше Шульц змінив наміри та опублікував Липневу ніч у часописі «Sygnały», 1934, № 12.

121

Weltschmerz (нім.) — світова скорбота. — Прим. пер.

122

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42).

123

То був початок близькості та дружби між Налковською й Шульцом (див. примітку 24 в листах до Стефана Шумана; у електронній версії — прим. 42).

124

Див. біографію у примітці до листа Шульца до Юліана Тувіма (у електронній версії — прим. 64).

125

Александер Ват (1900—1967) — польський поет, прозаїк, перекладач. У 1920—1925 роках був одним із представників польського футуризму. Автор оповідань, у т. ч. Безробітний Люцифер (Bezrobotny Lucyfer), тому лірики Тьмяне свічадо (Ciemne świecidło), спогадів Мій вік (Mój wiek).

126

Адам Важик (1905—1982) — польський поет, перекладач, теоретик літератури, прозаїк. Коли почалася війна, став одним із редакторів львівського журналу «Nowe Widnokręgi», де Шульцові, запросивши в 1940 році до співпраці, відмовили в публікації художньої прози.

127

Станіслав Бруч (1899—1978) — публіцист, перекладач.

128

Поля Ґоявічинська (1896—1963) — польська романістка та новелістка, авторка творів суспільно-побутового спрямування.

129

Александер Лещиць брав на комісію образи та гравюри багатьох польських художників, у т. ч. Лясоцького, Норбліна, митців зі львівського та краківського осередків. Діяльність торгівця творами мистецтва він розпочав у 1931 році, покинувши роботу в театрі у Львові. Виставки він влаштовував під час курортного сезону в багатьох місцях, переважно у Трускавці та інших центрах