Небо над Іраном ясне - Дмитро Анатолійович Жуков
Хоча уряд і послав циркуляр на всі базари Ірану, який забороняє кому б то не було закривати крамницю і погрожує жорстоким покаранням за непокору, проте жоден базар в країні не звернув уваги на цю загрозу, навіть базар в Тегерані, що знаходиться під боком у режиму. Люди більше не звертають уваги на порожній струс повітря. Пройшли ті дні, коли людей можна було залякати попередженнями… Сьогодні людей вбивають, а загроз все-таки ніхто не боїться. Сьогодні виповнилося сорок днів з дня різанини, в якій загинуло багато улемів і молодих відважних жителів Кума. Хай збереже Господь іранців і богословський центр в Кумі. Вони показали, що ще за життя заслужили того, щоб їх імена були відображені в анналах історії. Навіть зараз, коли ми спокійно сидимо тут, ці люди напружено працюють. Ви не можете уявити собі, в якому становищі перебуває нині Мешхед. У мене немає докладної інформації про нинішнє його становище, але я знаю, що до недавнього часу там все було закрито. Те ж саме і в Азербайджані, там все теж закрито, але більшого я сказати не можу. Згідно з повідомленнями, які я отримав, в Кумі не відкрилася жодна бакалійна крамниця. Навіть в Тегерані дев'яносто відсотків магазинів закрито, і досягти цього було не так легко, як можна собі уявити. Такий стан - плювок в обличчя тим базікам, які стверджували, що за їх "Білу революцію" проголосували шість мільйонів чоловік. У той час я був в Ірані і посилав людей в Тегеран, щоб вони дізналися, що таке влаштований тоді "референдум". Повернувшись, вони сказали мені, що голосувало не більше двох тисяч чоловік, та й ті були агентами шахського режиму.
Так, ці мерзотники якось сказали: "Шість мільйонів іранців віддали нам свої голоси, і оскільки інші люди або похилого віку, або жінки або діти, нездатні голосувати, програма з шести пунктів отримала одностайне схвалення. Шах теж неодноразово стверджував у своїх промовах: "Народ зі мною. Лише жменька людей десь заперечує, і це ісламські марксисти, а так вся нація на моєму боці!" Тепер ви побачите, який рев підніме режим після загального страйку. Він буде заперечувати його і вести себе так само, як раніше під час тижневого закриття базару в Кумі, восьмиденного - в Ісфахані, періодичного, а одного разу повного, - в Тегерані. в останньому випадку якісь нічого не підозрюючі бідолахи були схоплені шахськими агентами і посаджені в автобуси, а чиновники режиму розіслали циркуляри по державних установах і школах з вимогою закритися і брати участь в демонстрації, яка організована урядом.
Ось це і називається свободою - змушувати людей "вільно" виявляти свою волю! Попри все, велика частина установ ігнорувала циркуляри. Що ж стосується бідолах, посаджених в автобуси, то їм збрехали, що їх повезуть паломниками в Кум, але, зрозумівши, в чому справа, хто міг, утік. Мені говорили, що ті хто залишився змусили взяти участь в демонстрації, під час якої вони вели себе, як на похоронах. Скільки їм не говорили, щоб вони кричали: "Хай живе шах", вони мовчали. Весь натовп мовчав, немов брав участь в траурній процесії! І справді, це було схоже на шахський похорон. Наші правителі не розуміють, що відбувається, і нам знову не вдалося поправити їх. Якби вони пішли на компроміс з народом, якби вони прислухалися до вимог народу, якби вони виконували свій обов'язок, якби вони виявили добрі почуття по відношенню до ісламу і його законів, народ не був би проти них. Але народ бачить, що "його Величність" виступає проти всього, що цінує народ. Він - проти ісламського календаря, а значить - проти самого ісламу. Він поміняв календар, і це найгірше з усього, що він накоїв під час свого правління. Зміна календаря гірша навіть влаштованих ним побоїщ - це образа найблагороднішого з Посланців Господа.
Але задуми правителів так і не здійснилися. Вони не тільки посягнули на ісламський календар, який так багато значив для людей, а й нападали на релігійні навчальні центри. Вони вже кілька разів громили семінарії. Спершу вони штурмували медресе Фейзі й зробили там ряд злочинів, потім об'єктом нападів стали медресе Ходжат, Хан і Хаккані, і взагалі будь-яка семінарія, ворота якої відкриті для зборів, хоч би якою малою вона не була. Нам розповідали, що всі двері і вікна медресе Хан були вибиті прикладами, а на порозі медресе Ходжат застрелений семінарист. Один з улемів, який відправився туди, після повернення розповів мені, що струмочок крові з того місця, де був убитий студент, дотік до краю басейну у дворі медресе.
Ви думаєте, за це відповідальний начальник поліції Кума? Ні, він не здатен на таке. Не покладайте постійно провину на чиновників режиму. Злочинець - сам шах. Це він віддає накази вбивати. Думаєте, це проста справа - відкрити вогонь по людях з гвинтівок і кулеметів або зробити збройний напад на богословський центр в Кумі, настільки улюблений і глибоко шанований народом? Думаєте, що наказ здійснити подібне може бути відданий начальником САВАК в Тегерані, начальником САВАК в Кумі або навіть прем'єр-міністром? Ні, це зробив сам шах, головний злочинець! А хто нав'язав нам його? Сам же шах зізнається у своїй книзі: "Союзники після окупації Ірану думали, що я годжуся для контролю становища, і погодилися на те, щоб я зайняв