Українська література » Публіцистика » Єлюди. Теплі історії з Майдану - Крістіна Бердінських

Єлюди. Теплі історії з Майдану - Крістіна Бердінських

Читаємо онлайн Єлюди. Теплі історії з Майдану - Крістіна Бердінських
теревенила про своїх діточок. Я була втомлена і вже потім подумала, що потрібно було поговорити з Карпою для «Єлюди». Вона ж теж дуже активна на Майдані. Сьогодні трапилася така нагода. Побачила Ірену з парасолькою на акції на підтримку російського телеканалу «Дождь», який зараз намагаються закрити. «Там працюють дуже класні професійні люди. «Любі москалі», – я б їх так назвала», – каже вона.

Карпа розповідає, що вперше вийшла на Майдан 22 листопада. За ці місяці протесту письменниця переживала різні настрої. Був період, коли вона вже почувалася дуже втомленою й знервованою. А зараз знову бадьора. «Радикалізація протесту, хоч як дивно, дала йому нове дихання», – пояснює вона.

Сама Карпа щось встигає, а щось ні у своєму повсякденному житті. Давно зірвані дедлайни по деяких творах. Але колонки для ЗМІ Ірена намагається писати вчасно. «Тут значно більше бонусів, ніж жертв. Як автор, я черпаю натхнення на Майдані й заряджаюсь енергією», – каже тендітна й разом із тим дуже енергійна дівчина. Додає, що ці місяці минули якось швидко й непомітно.

Коли вона йде на Майдан, дітей лишає на няню. Часто допомогу пропонують звичайні киянки, які сидять удома зі своїми малюками й готові подивитися за іншими дітками. «Ми зараз переживаємо якийсь дивовижний і містичний момент», – підсумовує сказане Ірена.

10 лютого 2014

Почну цей день з історії про гурт Bloom Twins. Розповіла про них знайома, що мешкає у Британії. До складу гурту входять юні близнючки – сімнадцятирічні Аня й Соня Купрієнко. Дівчата родом із Броварів (Київська область). У 2012-му переїхали до Лондона, де працюють над дебютним альбомом. Аня й Соня грають на клавішних, флейті, акордеоні, гітарі, гармошці. Батьки близнючок мешкають в Україні. З 30 листопада сестри активно протестують на Майдані.

Дівчата провели в Києві три тижні в грудні й теж постійно ходили на площу. Повернувшись до Англії, дізнавалися новини від рідних. Їх шокували події на Грушевського 22 січня, коли загинули люди, те, як «Беркут» бив журналістів і усіх, хто був під рукою. Вже 24 січня дівчата записали кавер на пісню Боба Марлі Get Up, Stand Up. «З одного боку, хотілося показати, що відбувається в Україні, а з другого – морально підтримати всіх тих, хто стоїть на Майдані, й закликати їх не здаватися», – пояснюють Аня і Соня.

Про цих юних і талановитих українок часто пишуть модні журнали. Британський Vogue навіть публікував їхню дебютну роботу на своєму сайті. Я ж пропоную звернути увагу на іншу пісню – цей революційний кавер. Мені здається, дуже красиво й зворушливо.

***

Давно про нього чула. Рома каже, що йому 14 років, належить до ромів. Я ж не вірю, що йому 14. Виглядає на три-чотири роки молодше. На Майдані з перших днів. Хлопчик із Київської області, спочатку дивився на події вдома по телевізору, а потім вирішив їхати. Допомагає охороні, приносить чай на барикади, воду в намети, рубає дрова. Але що цікаво – Рому періодично забирає міліція, передає соціальним службам, і ті доставляють його додому, віддають батькам. А хлопець знову тікає до Києва на Майдан, і так щоразу. Батьки вже звикли й не хвилюються, бо тут ще є його 25-річний двоюрідний брат. Він стежить, аби з хлопцем було все нормально.

Родина у Роми велика. Дві рідні сестри й п’ять рідних братів. Поговорила з кількома людьми на Майдані про хлопчика. Різні відгуки, він не янгол. Тут дбають, аби він часто мився, їв і був у теплому одязі. Від соціальних служб його теж не приховують, але щоразу це закінчується поверненням Роми на Майдан. Хлопець каже, що його вже викликали до директора школи через пропущені заняття. На що той відповів директору: «Ви тут сидите, а я там стою. Тому не чіпайте». І що на це скажеш? Каже, що не піде з Майдану, поки той не досягне своєї мети.

11 лютого 2014

Василь, 30 років, Запоріжжя, друга сотня. Приїхав після того, як почалися заворушення на Грушевського, у січні. До цього за Майданом спостерігав лише по телевізору. «Не можу себе назвати великим патріотом, але коли почалися бойові дії, на наступний день я вже був тут», – розповідає він. Останній раз відвідував Київ десять років тому.

Мати Василя разом із подругами виходила на Євромайдан у Запоріжжі. Через це її звільнили з роботи. Вона працювала секретарем у бюджетній установі. «Прийшла на роботу, з нею поговорили. Не знаю, про що там із нею говорили, але мати повернулась і сказала, що їй треба шукати нову роботу», – розповідає хлопець із самооборони. Він мешкає у наметі на Грушевського. Чергує в нічній варті. Сьогодні ліг спати о 5-й ранку, прокинувся о 13-й. Вже звик до такого режиму. Почуває себе абсолютно нормально. Приїхав до Києва сам. З собою

Відгуки про книгу Єлюди. Теплі історії з Майдану - Крістіна Бердінських (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: