Українська література » Публіцистика » Спостерігаючи за англійцями - Кейт Фокс

Спостерігаючи за англійцями - Кейт Фокс

Читаємо онлайн Спостерігаючи за англійцями - Кейт Фокс
до Техасу [Брисбена], от там справжня спека!».

Такий коментар не лише паплюжить правило згоди та правило «Погода як член родини», але й демонструє переважно кількісний підхід до погоди, який ми вважаємо грубим і неприйнятним. Єхидно скривившись, ми наголошуємо, що розмір — це не головне і, щоб зрозуміти англійську погоду, потрібно зважати на найменші зміни та придивлятися до нюансів, а не покладатися лише на вульгарну одержимість об’ємами та величинами.

Погода для англійців таки справді є одним з небагатьох приводів для неусвідомленого та щиросердого патріотизму. У процесі мого заангажованого спостереження, яке, ясна річ, не обійшлося без багатьох розмов про погоду, я раз у раз стикалася з войовничим захистом. До того ж оборонна позиція притаманна усім класам та соціальним групам. Скрізь можна спостерігати зневажливе ставлення до гігантоманії американців: один балакучий інформатор (власник пабу) сказав мені якось, — і я певна, що не він один так думає, — що «ті американці завжди зациклюються на “в кого більший”, навіть якщо йдеться про погоду чи ще щось таке! Вони цілковито завернуті — більші стейки, гігантськіші будинки, лютіші хуртовини, сильніша спека, нищівніші урагани, та геть все має бути більшим. Ніякої, хай їм грець, витонченості! Ось в чому їхній ґандж». На такій самій патріотичній ноті, але трохи елегантніше, Джеремі Паксман знецінює до категорії «показухи» усі мусони, люті хуртовини, торнадо та градовиті заметілі зі списку Білла Брайсона. Хитра гра на пониження, дуже в англійському стилі!

Прогноз погоди для мореплавців

Дивовижна пристрасть до погоди виявляється у щирій любові до прогнозу погоди для мореплавців — квінтесенції англійськості. Недавно, розглядаючись у книжковій крамниці приморського містечка, я натрапила на цікаву великоформатну книженцію з ілюстраціями і мариністичним пейзажем на обкладинці. Називалася вона так — «Дощ пізніше. Добре». Мене аж осінило — чи не кожен англієць зрозуміє цю дивну, майже безглузду, навіть суперечливу фразу. Для нас — це елемент таємничої, промовистої та навдивовижу заспокійливої метеорологічної мантри, яка виходить в ефір одразу ж після новин на BBC Radio 4.

Прогноз погоди для мореплавців — це детальний, з додатковою інформацією про силу вітру та видимість, прогноз погоди для риболовецьких, торгових та прогулянкових суден, що ходять у прибережних водах Британських островів. Ні за яких обставин і ніяким боком ця інформація не стане в нагоді мільйонам сухопутних слухачів, але вони все-таки слухають — завмирають у релігійному трансі, заколисані спокійним, виваженим і таким звичним переліком морських акваторій, інформації про вітер, погоду та видимість. Та в цьому речитативі пропущені кваліфікаційні іменники: там відсутні — «вітер», «погода», «видимість», тож на виході отримуємо щось на зразок такого: «Вайкінг, Північний Утшир, Південний Утшир, Фішер, Доджер, Джермен Байт. Західний або південно-західний три-чотири, пізніше зросте до п’яти на півдні. Пізніше дощ. Добре. Стає помірним, іноді слабким. Фарерські острови, Фаєр-Айл, Кромарті, Фортіз, Форс. З півночі на захід три-чотири, зросте — Крапкадо шести. Зливи. Добре». І так далі, і так далі — монотонно і одноманітно, аж поки перелічать усі тридцять одну прибережну морську зону. Тільки тоді мільйони англійців, які насправді не мають ні найменшого уявлення, де ці води знаходяться і що ці таємничі цифри та слова означають[15], врешті-решт вимкнуть радіоприймачі, а «холодна поезія інформації», як влучно охарактеризував мореплавські погодні прогнози Шон Стріт, навіє на них дивне відчуття умиротворення і подекуди навіть піднесення.

Багатьом моїм інформаторам — переважно іммігрантам та гостям, що на довше затримались в Англії, цей дивний ритуал не дає спокою і збурює брижі нерозуміння. Чому ми вперто вслухаємося у перелік незрозумілих місць і ловимо кожне слово з метеорологічних прогнозів для незвіданих закутків? Не кажучи вже про те, що ми наполягаємо на прослуховуванні цілковито безглуздої літанії від «а» до «я» і будь-які спроби вимкнути радіоприймач сприймаємо не інакше як святотатство? Мої інформатори геть розгубилися, від того шквалу обурення, запальних дебатів та лементів у пресі, на радіо та телебаченні, що здійнялися внаслідок перейменування однієї морської акваторії (Фіністер перейменували на Фіцрой). Не менше зачудування викликав би всенародний розпач від того, що БіБіСі мало нахабство зсунути час вечірньої трансляції на цілих п’ятнадцять хвилин (як звітує речник Метеорологічної служби: «Люди оскаженіли»). «Таке враження, що намагалися змінити слова Господньої молитви!» — сказав один із моїх інформаторів-американців про весь цей бедлам із зміною Фіністера на Фіцроя[16]. Я спробувала пояснити, що справа зовсім не у змістовності та відповідності інформації, ні, для англійця слухати прогноз погоди для мореплавців — це як слухати добре знайому молитву, навдивовижу заспокійливу, навіть для невіруючих, і будь-які втручання у такий надважливий ритуал приречені нас травмувати. Ми можемо і не знати, де ті моря, вела я далі, однак ці назви вшиті у національне несвідоме — та люди навіть домашніх тваринок називають на їхню честь. Ми собі потішаємося з прогнозу погоди для мореплавців (автор «Дощ пізніше. Добре»[17] зауважив, що іноді ми «беремо прогноз на кпини: “Зливи і грози це добре? Я не думаю, що це добре”»), але ми, зрештою, глузуємо зі всього, навіть ні, особливо з найсакральніших речей. Як-от, Погода та наш Прогноз для мореплавців.

Розмови про погоду та англійськість

Правила розмов про погоду чимало розповіли про англійськість. Перш ніж взятися за дослідження найменших нюансів англійських розмовних кодів та поведінкових правил в інших аспектах життя англійців, ми вже отримали неабиякі підказки та ключі до розуміння «граматики» англійськості. У правилі взаємності та правилі контексту проглядаються чіткі ознаки фірмової англійської стриманості та соціальних заборон. Водночас надалі ми зауважимо й вправне використання «фасилітаторів» у намаганнях подолати ці незручності.

Правило згоди та винятки з правила натякають, наскільки важлива ввічлива поведінка та як ми вболіваємо, щоб не розпалювати конфлікти (чи, у відповідному контексті, сприяти конфлікту), а також демонструють, що закони етикету вивищуються понад законами логіки.

Інваріантність правила згоди та підпункти правила погодної ієрархії свідчать про те, що ексцентричність та натяки на стоїцизм — той останній добре присмачений песимістичними плачами — є цілком прийнятними. Правило поміркованості вказує на несприйняття та засудження усіляких екстрем, а правило «Погода як член родини» демонструє цілковито неочікуваний патріотизм вкупі з приголомшливою повагою до чомусь недооціненого шарму розмов про погоду. Ритуал прослуховування Прогнозу для мореплавців, а також невтішна печаль при спробі цей ритуал посунути, замилування словами та ексцентрична відданість таємничим та подекуди ірраціональним забавам та заняттям — у всьому вчувається гумористичний настрій та нехіть до надмірної серйозності.

Очевидно, що нам знадобиться чимало доказів, щоб впевнитися, чи ці категорії є «визначальними характеристиками англійськості», які ми взялися вивчати, але вже зараз починає проглядатися, що детальний аналіз неписаних правил може допомогти нам збагнути глибинну суть англійськості.

СВІТСЬКА БЕСІДА 

У попередньому розділі я охарактеризувала

Відгуки про книгу Спостерігаючи за англійцями - Кейт Фокс (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: