Гра в піжмурки - О. Іден

й мацало спину Лесьці, котра маленькими ковтками сьорбала каву. В руках диміла цигарка. Я грів руки між її колінами й чекав продовження словесних лизунів. Про реальні навіть не думав. Лише про наше з нею порно. Чомусь, в мене завжди визирали такі думки, коли ставало гаряче від холоду.

– Ти підступний. – посміхнулась до мене видихаючи дим із легень.

– Знаю. – взяв її цигарку й глибоко затягнувся.

– Не залишив мені вибору.

– Вибір є завжди.

– Тільки не для мне, так? – Зеленющі очі пропекли мій мозок до самої маківки.

Я звів брови дашком.

– Це всі твої слова? – кава до горла.

– А що я маю казати? – я випрямився, заснувши руки в кармани пальто. – Зараз покладаюсь на Бога і твою віру в мою клятву.

Вона промовчала. Докурила цигарку й кинула недопалок під ноги.

– Маю вже йти. Мама хвилюватиметься.

– Гаразд. Я тебе проведу.

– Не потрібно. – закинула сумку на плече.

– Боїшся, що цей мудак побачить нас разом? – стиснув губи. Лють вже намагалась фарбувати буряком кола на щоках.

– Якби боялась, ми б зараз тут не стояли.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.