Три мушкетери - Олександр Дюма

225

Мессаліна — дружина римського імператора Тіберія Клавдія (10 до н. е. — 54 н. е.), відома своїм розгульним життям; в переносному значенні — розбещена жінка.

226

Леді Макбет — героїня трагедії великого англійського драматурга та поета Вільяма Шекспіра (1564–1616) «Макбет»; жорстока й підступна жінка.

227

«De profundis» — «З безодні» (лат.); перші слова заупокійної католицької молитви.

228

Йдеться про біблійний епізод, в якому розповідається про те, як вавилонський цар Навуходоносор (604–562 до н. е.) наказав кинути в розпечену до білого піч Седраха, Місаха та Адвенаго, котрі не хотіли поклонятися його божествам та його золотому ідолові; Бог надіслав ангела й зробив трьох отроків непіддатливими вогню.

229

Миля (морська) — довжина однієї мінути дуги земного меридіана.

230

Шилінг — англійська монета; дорівнює п'яти пенсам (пенні), 1/20 частина фунта стерлінгів.

231

Ваал — в релігії Стародавніх Фінікії, Сирії, Палестини бог родючості, вод, війни тощо; в переносному значенні служіння Ваалові — гонитва за матеріальними благами.

232

Еол — давньогрецький бог, повелитель бур і вітрів.

233

Астарта — грецька назва фінікійської богині родючості, материнства та кохання Аштарти.

234

Веліал — ім'я, яким у Старому заповіті (першій частині Біблії) названий верховода демонів.

235

Сарданапал — легендарний ассірійський правитель, втілення жорстокості й розпусти.

236

Перефразована біблійна формула: «Хто має очі, побачить, хто має вуха, почує».

237

Сивіла — у давніх греків та римлян — легендарна жінка-пророчиця.

238

Лукреція — знатна римлянка; позбавила себе життя після того, як її обезчестив Секст, син царя Тарквінія Гордого; за переказом римського історика Тита Лівія (59 до н. е. — 17 н. е.), це спричинилося до повстання 509 року н. е., яке закінчилося падінням у Римі царської влади й встановленням республіки.

239

Чуда Маккавей — вождь іудейського повстання проти сирійського царя Антіоха IV Єпіфана, який одержав кілька перемог над сирійськими військами й загинув у бою 160 року до н. е.

240

Бенжамен де Роан, принц де Субіз (1583–1642) — військовий діяч французьких протестантів, який при підтримці Англії керував захистом Ла-Рошелі під час її облоги Людовіком XIII.

241

Ост-індські кораблі, або кораблі ост-індських компаній — судна, що належали привілейованим монопольним торговельним об'єднанням західноєвропейських купців, які відігравали велику роль у здійсненні колоніальної політики в країнах Південної Азії в XVII–XIX століттях.

242

Тобто Голландській республіці.

243

Ескорт — військовий конвой, охорона, супровід.

244

Абатиса — ігуменя (начальниця) жіночого католицького монастиря.

245

Шарль Д'Альбер, герцог де Люїн (1578–1621) — конетабль Франції. Навчаючи молодого Людовіка XIII прийомів соколиного полювання, заслужив його особливу прихильність. У 1617 році після убивства Кончіні став ініціатором приєднання до Франції Беарну та запровадження там католицтва як державної релігії, що спричинилося до народних заворушень, внаслідок чого де Люїн потрапив в опалу.

246

Монсеньйор — титул, який в середньовічній Франції вживали при звертанні до герцогів та вищого католицького духовенства.

247

Форейтор — кучер, що сидить верхи на одному із запряжених в карету коней.

248

Фурія — в римській міфології богиня помсти.

249

Ятаган — холодна зброя, що нагадує шаблю або кинджал, з увігнутим лезом.

250

«Nachrichter» — дослівно — «той, хто чинить правосуддя останнім» (від нім. nach — після та richten — вирішувати, судити).

251

«І a m lost» — «Я загинула» (англ.).

252

«І must die» — «Я мушу вмерти» (англ.).

253

Аналой — високий похилий столик, на який кладуть ікони і за яким стоячи читають церковні книги під час богослужінь.

254

Братство лазаристів — об'єднання католицьких монастирів, створене в 1625 році для підготовки місіонерів.