Три мушкетери - Олександр Дюма
100
Абат — у цьому контексті глава громадян католицьких ченців, настоятель монастиря (абатства).
101
Бартелемі Ляффема (1545–1612) — генеральний контролер комерції (міністр фінансів) Франції; протегував багатьом галузям французької промисловості, що починала зароджуватись.
102
Йдеться про Філіппа IV (1605–1665), іспанського короля з 1621 по 1665 рік, та Фердинанда II (1578–1637), імператора т. зв. Священної Римської імперії з 1619 по 1637 рік, яким Анна Австрійська доводилась сестрою.
103
Йдеться про Генріха Конде, який згодом став одним із прибічників Рішельє.
104
Франсуаза Бертрана де Моттвіль (1621–1689) з 1643 по 1666 рік була придворною дамою Анни Австрійської. Вона написала «Спогади з історії життя Анни Австрійської від 1615 до 1666 року»; видані в 1723 році, вони стали безцінним документальним свідченням звичаїв тієї епохи.
105
Цар Соломон у «Книзі притч» говорить про три незрозумілі йому речі, які не залишають після себе сліду: шлях орла в небі, шлях змії на скелі та шлях корабля серед моря.
106
Діонісій І Старший (бл. 432–367 до н. е.) — тиран міста Сіракузи на острові Сицилія з 406 по 367 рік до н. е.; будучи дуже підозріливим, тримав своїх в'язнів у приміщеннях, склепіння яких були влаштовані з таким розрахунком, аби найменший шерхіт по спеціальних ходах долинав до зробленого у формі вуха отвору в підлозі або стіні тайника, де Діонісій підслуховував їхні розмови. Ця система слухових ходів отримала назву діонісієвого вуха.
107
Іоанн Златоуст (344–407) — діяч східнохристиянської церкви, Константинопольський патріарх з 398 до 403 року; маючи видатний ораторський хист, став відомим своїми проповідями.
108
Віндзор — замок, побудований у XIII столітті за ЗО кілометрів на захід од Лондона; літня резиденція англійських королів.
109
Фунт (стерлінгів) — грошова одиниця Англії, введена в обіг в XI столітті.
110
Шотландія — частина Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, розташована на півночі острова Великобританія та інших прилеглих до нього малих островах. Починаючи з XI століття, коли утворилося єдине шотландське королівство, англійські феодали не раз намагалися підкорити Шотландію, яка прагнула відстоювати свою незалежність. Після того, як у 1603 році до влади в Англії прийшла династія Стюартів, Шотландію об'єднали з Англією особистою унією, але вона зберегла автономію. Шотландці відзначалися гордим, незалежним характером.
111
Тауер — замок у Лондоні, збудований у 1078 році. До XVII століття був однією з резиденцій англійських королів, а в XVII–XVIII століттях — головною політичною в'язницею королівства.
112
Конетабль — найвище військове звання у Франції з XII століття до 1627 року.
113
Великий пріор — у католицькій церкві — вищий чернечий сан.
114
Це оточення Людовіка XIII свідчить про ту безпринципність, з якою він обирав собі фаворитів. З-поміж згаданих тут придворних більшість уже в ближчі роки перекинулась у ворожий табір, ставши згодом активними учасниками Фронди.
115
Ісаак де Бенсерад (1612–1691) — французький поет манірного стилю, відомий також як автор байок, лібретто придворних балетів та епіграм.
116
«Timeo Danaos et dona ferentes» — «Боюсь данайців, які навіть приходять з дарами» (лат.) — вірш з поеми «Ене'іда» великого римського поета Публія Вергілія Марона (70–19 до н. е.); вираз виник на підставі давньогрецьких легенд про Троянську війну. Воїни давньогрецького племені данайців після безуспішної облоги Трої вдалися до хитрощів: вони спорудили біля стін Трої величезного дерев'яного коня й сховалися в його череві. Троянці, не слухаючи застережень жерця Лаокоона та пророчиці Кассандри, втягли коня в місто; вночі данайці вилізли з нього, перебили охорону й відчинили браму своєму військові. Трою було взято й зруйновано.
117
Миля — міра віддалі, яка в різних країнах становить від півкілометра до понад 11 кілометрів.
118
Пале-Руаяль (франц. Palais-Royal — королівський палац) — сучасна назва палацу, що його Рішельє збудував спочатку для себе, але згодом відписав Людовікові XIII.
119
Ландскнехт — у цьому контексті: картярська гра.
120
Шатле — назва двох фортець у старому Парижі, в одній з яких містилась кримінальна поліція, а в другій була в'язниця.
121
Новим Світом у XVI–XVI1 століттях називали Америку.
122
Пампаси — рівнинні субтропічні степи в Америці.
123
Кюре — католицький парафіяльний священик у Франції.
124
Арміда — одна з героїнь епічної поеми видатного італійського поета Торквато Тассо (1544–1595) «Визволений Єрусалим»; у своїх зачарованих садах Арміда утримувала вдалині від війська хрестоносців рицаря Рено.
125
Скуфія — м'яка шапка без крисів у ченців і священиків.
126
Догматизм — мислення незмінними, закостенілими формами; догматизм — характерна риса релігійного мислення, яке приймає на віру систему церковних положень і вважає їх вічними та беззаперечними істинами. Дидактика — система педагогічних поглядів у галузі освіти й навчання.
127
«Prorsus admirabile» — «Просто чудова» (лат.).
128
«Facilius natans» — «Легше тому, хто плаває» (лат.).
129
«Quemadmodum inter coelorum immensitatem» — «Подібно до того, як в неосяжності небес» (лат.).
130
Глоса — коментар, пояснення до церковних текстів.
131
«Ordines inferiores» — «Нижчі чини» (лат.).
132
Духовна ієрархія — поділ на вищі і нижчі посади серед церковних служителів.
133
«Argumentum omni denudatum ornamento» — «Доказ, позбавлений будь-яких прикрас» (лат.).
134
Єресіарх — засновник або глава єретичної секти (єресь — релігійне вчення, що заперечує основні положення пануючої церкви). Янсеній — голландський богослов Корнелій Янсен (1585–1638), прозваний Янсенієм. У посмертно виданій книзі «Августинус» виклав свої погляди на вчення Августина з приводу благодаті й призначення, відстоюючи їхню вирішальну роль і заперечуючи свободу волі. Поклав початок янсенізму — релігійно-моральній течії, близькій до кальвінізму.
135
Ці терміни походять від імені монаха Пелагія (бл. 360–422), який проповідував значну свободу волі й вибору, зменшуючи тим самим роль «Божественної благодаті» й піддаючи сумніву доцільність участі церкви в моральному вдосконаленні людини.
136
Дилема — судження з двома посиланнями, які виключають одне одне.
137
«Desideras diabolum» — «Сумуєш за дияволом» (лат.).
138
Силогізм — умовивід, в якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження
