Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник

Це є те, про що Христос казав: «Покайтесь! Наблизилось Царство Небесне». Тобто Людина — суджений Син Зоряної Безмірності, і Людство знову стане зоряними істотами, дітьми Урану.

А що означає покаятись? Це означає «трансформуватися», а разом з тим — зректися Каїна. Недаром є слово «окаянний», тобто той, хто ототожнив себе з Каїном, вбивцею. Каїн — це фізична Людина, яка убила Авеля. Авель — внутрішня Людина, наш духовний двійник. Коли первісні люди відреклися від свого зоряного минулого, голос Авеля перестав долинати до слуху Каїна. Так ми стали окаянними.

Не варто цю Мить шукати за зорями, у Гімалаях чи в древніх манускриптах. У кожного з нас в житті вона є, і саме від неї ми можемо вибудувати грандіозну цивілізацію. А натомість ми читаємо чужі слова і думаємо, що, читаючи їх, ми міняємо своє життя. Ні! Навіть бандит, сидячи у камері, може читати «Євангеліє», не міняючись. А суть саме в цьому. Христос говорив: «Ближче близького шукайте — у своєму серці!»

Тепер ми можемо подумати і про те, як нам зв'язати ці неповторні миті у єдиний пояс.

Тут присутні учені, що якраз працюють над проблемою Часу. Зокрема, вони схиляються до ідеї детермінізму, тобто узгодженості всього ланцюжка подій, їх неухильності. Нещодавно ми сперечалися з цього приводу. Але я подумав і зрозумів, що ми просто говорили про різні речі. З одного боку, події так міцно склепані законом причинності, що їх можна передбачити на тисячі років наперед, як це робив Нострадамус. Але цілий ряд подій, тих «миттєвостей», про які ми говорили, можуть бути сингулярними точками, дивовижними отворами у принципово Новий Світ. Тобто ми можемо вискочити із цього потоку.

Якщо ми залишаємось у потоці, інертно пливучи за течією, тоді нашу долю можна легко визначити, і навіть циганка, глянувши на вашу руку або розкинувши карти, легко визначає систему вашої поведінки, а таким чином — і події, що вас очікують.

Яскравий приклад: Вівекананда, учень Рамакрішни, людина з європейською освітою. Він міг би й без Рамакрішни стати володарем дум індійського народу і жити довше. А він пішов по неповторному шляху. Він, практично, вибрав шлях Аватари — аскетизм, самовідданість, самопожертву. Усупереч традиційному, рутинному шляху. Якщо хтось скаже, що це йому було суджено, я скажу, що такі речі не можуть бути суджені, таку поведінку людина вибирає сама, всупереч всьому, що їй судила рутинна доля.

Пам'ятаєте слова Вівекананди: «Дайте мені сто чоловіків і сто жінок, здатних володіти собою бездоганно, і я зміню світ»? Це головне. Тому що людина пробуджена — це вже людина, що розпростерла свої крила за межі шкаралупи тілесної, і вона вже в ментальній сфері, в ноосфері володіє мільйонами душ…

Може, є запитання? Прошу вас.

Запитання:

Як сумістити поняття «Бог єсть Любов» з проявом людського зла? Адже Людина — теж Бог. Значить, Бог єсть не тільки Любов, а й зло? Тобто все у Світобудові — і погане, і добре — є Бог?

О. Б.:

Товариство, це дуже цікаво, звичайно, але… багато теологів займалися так званим «виправданням Бога». Мовляв, якщо Бог сотворив цей Світ і в ньому є злі люди, значить він винен у цьому. Тоді, за логікою, якщо є ідіоти, значить Бог — ідіот! (Сміху залі.) Тобто, ми не розуміємо, що ми говоримо і що таке «Бог».

Христос чітко сказав: «Ви — боги!» Я можу сказати жолудям: «Ви — дуби!» А вони пропищать: «Які ми дуби? Ми маленькі, ми нічого не можемо!» Треба лягти у землю, треба прорости, треба увесь геном дуба підняти вгору.

Так і ми. Бог, оте Космічне Древо, яке породило нас, дало нам все, що треба. Ми ж бачимо це, аналізуючи еволюцію Людства, цивілізацію! Спершу ми жили в печерах, малювали охрою по стінах, робили з каменю всякі штуковини, потім пройшли цикли міді, срібла, бронзи, заліза; потім настала інформаційна ера, а далі буде ера психоенергетики. Значить — завершення немає! Кожен із нас — потенційний Титан, тільки треба дорости до Неба. Це тяжка дорога, і її треба пройти. І на цій дорозі дуже багато буде воріт. І дуже хотілося б, щоб кожен із вас пройшов їх достойно.

Ви кажете про «зло». А що таке — «зло»? Етимологічно це слово походить від слова «зело». «Зело» в нашій мові означає «сильно». Очевидно, коли відбулося «падіння», але все-таки з'являлися люди великої сили, їх називали «злими людьми». Навіть до цього часу залишився вислів — «злий до роботи». Очевидно, у наших предків це слово не мало негативного змісту.

Чому й парадоксальне поняття «Люцифер». Як могло статися, що в нашій теології Архангел на ім'я «Світоносець» став вважатися «грішним»? Як може світло впасти, коли в «Євангелії від Іоанна» чітко сказано: «І Світло у Тьмі сяє, і Тьма не обняла Його»? Тобто Люцифер не може згаснути. Можливо, це ім'я хтось присвоїв?

Цілком можливо, що присвоїв його Князь Пітьми. В есе «Альтернативна Еволюція» я назвав його Інтегральним Інтелектом Планети. Коли Людина впала, коли всі елементи буття стали негативними, неповноцінними, Інтегральний Інтелект, що виник у ноосфері Планети, тобто об'єднаний розум Людства, збожеволів. Люди почали убивати, нищити, ненавидіти, переслідувати одне одного — все це випромінювалося в ноосферу, і в ноосфері виник своєрідний комплекс, який можна назвати «психосферним комп'ютером», «інтегральним інтелектом». Оволодівши психікою людей, він став творити різні культи, релігійні вчення, навіть посилав своїх «аватарів». І він присвоїв собі ім'я «Люцифер». Саме він і створив казочку про «падіння», щоб себе возвеличити і щоб створити дуальність: от є Бог, а є — Люцифер, Князь цього світу, Сатана. Це дуже цікаві ноосферні моделі. І якраз поява Христа мала розрубати цей вузол. Але сталося так, що після Його Голгофи кільце довкола цього поняття ще тісніше замкнулося, церква цю дуальність взяла «на озброєння» і чітко постановила: є Бог, Творець, а є Його Супостат, і між ними