Нічийна троянда - Пауль Целан
16
супроти / чуми — епідемія чуми традиційно була приводом для єврейських погромів (згадується також в повісті Генріха Гайне «Рабі з Бахераха»). Не виключено, що тут присутні також ремінісценції з роману французького письменника Альбера Камю «Чума».
17
ЕРРАТИЧНЕ — від франц. erratique — блукаючий. Вживається головним чином в геології, напр., коли йде мова про т. зв. ерратичні валуни, що були перенесені льодовиком на великі відстані й складаються з пород, відсутніх у місцях їх відкладення.
18
…ШУМИТЬ ДЖЕРЕЛО — автоцитата останнього піввірша поезії «Кристал» зі збірки «Мак і пам'ять». Три крапки вказують на те, що їй передували інші слова.
19
Пізніше троянд — трансформація опущеної першої частини останнього вірша поезії «Кристал» зі збірки «Мак і пам'ять»: «Пізніше на сім троянд шумить джерело».
20
RADIX, MATRIX (лат. — корінь, матка).
21
Корінь Авраама, корінь Єссея. Авраам — біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів (Буття, 17:1), один з трьох праотців всього людства, поряд зі своїм сином Ісааком та внуком Яковом; Єссей — батько Давида. В родоводі Христа ім'я Єссея згадується у Євангеліях від Матвія (1, 3–5) та від Луки (З, 32–34).
22
Чорноземе — алюзія на один з віршів Осипа Мандельштама з воронезького циклу («Воронежские тетради»), що зветься «Чернозем».
23
Рабі Льов — празькому рабі Льову Бен Бецалелу, що жив у 16 столітті, приписувалися різні магічні здібності, зокрема, його вважають творцем оживленої ним глиняної істоти — Ґолема. На цій легенді заснований також однойменний роман австрійського письменника Ґустава Майрінка (1868–1932).
24
MANDORLA (італ. «мигдалина»). В християнському іконописі — мигдалеподібний сяйний ореол, що оточує фігуру Христа.
25
Дводомний, вічний. «Дводомний» — біологічний термін. Дводомні рослини — це рослини, які мають одностатеві квітки, себто одностатеві чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) квітки розташовані в них на різних особинах (верба, тис, кропива, кошачі лапки тощо). Тут втілені уявлення єврейської містики про дуалізм чоловічого й жіночого в сутності Бога (Шехіна — це жіночий первень Бога). «Вічний» — ім'я Бога у юдейській традиції, введене Мозесом Мендельсоном (пор. «Itternel» одного з вождів Реформації Жана Кальвіна).
26
СИБІРСЬКЕ — тут Сибір, як місце заслання, асоціюється з холодом і самотністю. Тлом вірша є сибірське заслання Мандельштама, який наприкінці 1938 р. загинув у пересильному таборі «Вторая речка» біля Владивостока.
27
Молитви над луком — маються на увазі чарівні заклинання мисливців, які промовляються над луком перед полюванням. Вони покликані забезпечити мисливську удачу.
28
BENEDICTA (лат.) — благословенна. Це цитата з латинського гімну „Ave Maria“, в якому є такі слова: „Ave Maria, gratia plena, Dominus tecum: Benedicta tu in mulieribus et benedictus fructus ventris tui, Jesus“. — Цей текст спирається на вірші «Євангелія від Луки»: «Радій, благодатная, Господь з тобою! Ти благословенна між жонами» (Лк., 1,28) та «Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї» (Лк., 1,42).
29
Цу кен мен аройфґейн ін гімел арайн? / Ун фреґн бай ґот цу'с дарф азой зайн? (їдиш) — «А можна і вище до неба сягнути / й спитати у Бога, чи так має бути?» Йдеться про популярну єврейську пісню, яка співалася на різні мелодії. Її текст, створений у 16 ст., належить Саломону Ефраїму бен Арону, празькому рабі.
30
пневма (грец. pneuma). Первинне значення — життєва сила, що регулює дихання й пульс. В елліністичну добу поняття було спірітуалізовано, в християнстві є еквівалентом Святого Духа (Лук., 1, 35).
31
’с мус азой зайн (їдиш) — так мусить бути.
32
Ґебенчт (їдиш) — благословенно.
33
À LA POINTE ACÉRÉE (франц.) — букв. «на загостреній точці», найчастіше вживається у значенні «гостро», «в загостреній формі».
34
Друзи (нім. Druse „щітка“) — в мінералогії цим терміном позначають групи хаотично розташованих кристалів, які зрослися своїми кінцями з одною загальною основою або кристалічні агрегати, що оздоблюють внутрішні стінки порожнин мінералів.
35
АНАБАЗИС — у перекладі з грецької — піднесення, сходження, особливо для позначення походу або маршу в місцевість, що не має виходу до моря. Також — кіннота. Під цією назвою відомий твір давньогрецького письменника та історика Ксенофонта (не пізніше 444 р. до н. е. — не раніше 356 р. до н. е.) та французького поета Сен-Жона Перса (1887–1975).
36
unde suspirat cor (лат.) — через них зітхає серце. Запозичено з трьохчастинного мотету Моцарта „Exsultate, jibilate“. Повний його текст звучить так:
Tu virginum corona,
tu nobis pacem dona,
tu consolare affectus,
unde suspirat cor.
Короно поміж дів,
пошли нам мир благий,
притлум усі жадання,
через які зітхає серце.
37
Лапіллі — дрібні уламки лави, викинуті вулканом.
38
ГАВДАЛА (гебр. розрізнення) — означає молитву, що промовляється по завершенні шабату, означає розділення сакрального й профанного, свята й буднів, світла й темряви.
39
LE MENHIR — бретонське слово menhir (men — камінь, hir — довгий) означає один із видів мегалітичних кельтських пам'ятників у вигляді вертикально поставленого продовгуватого каменя. Менгір біля французького Требабю, про який тут ідеться, має висоту 11 м.
40
філактерії — вузькі ремінці чорного кольору, на яких закріплені капсули з написаними на пергаменті уривками Тори, що нагадують про вихід євреїв з Єгипту. Під час молитви філактерії намотуються на руку.
41
Брест — портове місто у французькій Бретані, найзахідніший пункт Європи. Під час Другої світової війни слугувало військовою базою для німецьких підводних човнів, внаслідок чого було піддане жорстокому бомбардуванню. Назва співзвучна з радянським містом Брест-Литовськом, яке також зазнало численних руйнувань. У серпні 1961 р. Целан з дружиною Жизель та сином Еріком відвідали у Бресті циркову виставу.
42
КЕРМОРВАН — ренесансний замок Chateau de Kermorvan у бретонській місцевості Требабю, оточений старовинним парком, що належав дворянській родині Керморван. Під час літніх вакацій Целан з дружиною й сином знімав там апартаменти.
43
Я люблю, я надіюсь, я вірю
