Нічийна троянда - Пауль Целан

кожен образ, кожен ритм, кожне зіяння, кожне мовчання є значущими. Все, що виглядає замкнутим, має свій ключ — от якби ми тільки зуміли віднайти його. Щоб бути вірним, переклад Целанового вірша повинен бути таким же важким — і темним? — як і сам оригінал.

Міхаель Гамбургер

* * *

«Die Niemandsrose» ist […] eine Suche nach dem absoluten Buch, das zugleich das absolute Unbuch wäre. In diesem Sinne hat Celan „Mallarme konsequent zu Ende“ gedacht, wie er im „Meridian“ fordert. Mit seinem Text mutet er dem Leser zu, sich selbst auf den Weg zu machen, eigene Schritte zu tun. Seine Gedichte sind nicht zum Nachsprechen gemacht — eine Rekonstruktion ihrer Inhalte griffe zu kurz —, sondern zum Neusprechen. Sie wollen den Leser auf den Weg bringen.

Bernd Witte

«Нічийна троянда» є […] пошуком абсолютної поетичної книги, яка водночас мала б бути абсолютною архікнигою. У цьому сенсі Целан «послідовно додумав до кінця Малларме», як він того вимагає у своїй промові «Меридіан». Своїм текстом він спонукає читача самому відправитися в дорогу, робити власні кроки. Його вірші написані не для того, щоб їх за ним повторювати — реконструкції їхнього змісту недостатньо —, а для того, щоб навчити нас нової мови. Вони прагнуть вивести читача на цей шлях.

Бернд Вітте

* * *

Celans Gedichte sind Übersetzungen:

Sie übersetzen die Sprache der anderen in seine eigene Sprache, vielleicht auch: in seine eigene Fremdheit. Seine Gedichte sind Lesearten der Welt — und das ist in einem kreatürlichen Vorgang des Schreibens.

Sie übersetzen die schnelle, falsche Vertrautheit der deutschen Sprache (die ja für ihn auch die Sprache der Mörder gewesen ist) in die Fremdheit des Gedichts, in eine Sprache, in der und von der her Atem möglich ist.

Klaus Voswinckel

Вірші Целана — це переклади.

Вони перекладають мову інших на свою власну мову, можливо, навіть на свою власну чужість. Його поезії є способами прочитання світу — і все це в креатурному процесі писання. Вони перекладають скору, фальшиву інтимність німецької мови (яка водночас є для нього мовою убивць) на чужість вірша, на мову, в якій і з віддалі якої можливий подих.

Клаус Фосвінкель

Примітки

1

Осип Мандельштам (1891–1938) — російський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик єврейського походження, автор поетичних збірок «Камінь», «Tristia» та ін., книг прози «Шум часу», «Єгипетська марка», «Подорож у Вірменію», поетологічного есею «Розмова про Данте» та ін. Один з найвидатніших представників акмеїзму. Став жертвою сталінських репресій, помер у Владивостоцькому пересильному пункті від висипного тифу. Став ідентифікаційною фігурою для Целана, який своїми перекладами по-справжньому відкрив його німецькому читачеві.

2

ЦЮРИХ, ГОТЕЛЬ «ПІД БУЗЬКОМ» — в цьому цюріхському готелі 26 травня 1960 р. відбулася зустріч Пауля Целана з Неллі Закс, яка зробила там коротку зупинку на шляху до розташованого на березі Боденського озера німецького міста Меррбурґа, де їй мали вручити літературну премію Аннетти фон Дросте-Гюльсгофф. Своїм комплексом ідей у відтвореній тут розмові незримо присутня також Марґарете Зусман, авторка релігійно-філософської праці «Книга Йова і доля єврейського народу».

3

Неллі Закс (1891–1970) — видатна німецька поетеса, яка вже з 1940 р. жила у шведській еміграції в Стокгольмі, лауреат Нобелівської премії з літератури (1966).

4

Мюнстер (нім. Münster, також Großmünster) — головний протестантський собор Цюриха з характерною подвійною вежею, що стала своєрідним символом міста.

5

…твій / дім у Парижі — є / жертовником твоїх долонь — цитата з раннього, написаного в 1948 р., себто 12 років тому, вірша Целана «У мандрах», що ввійшов до збірки «Мак і пам'ять».

6

Каддіш (гебр., буквально „святий“) — завершальна молитва єврейської синагогальної служби, також поминальна молитва.

7

Іскор (гебр.) — «пам'ятай», буквально «Нехай Він (Господь) пам'ятає»; тиха молитва, що проказується у певні юдейські свята (Йом Кіппур, Пессах, Шавуот і Суккот) після читання Тори тими членами релігійної громади, які втратили своїх батьків.

8

До сліпоти пере- / конані очі — алюзія на рядок з гімну «Рейн» німецького романтика Фрідріха Гельдерліна (1770–1843): «Але найсліпішими є / людські сини».

9

«за- / гадкою є / з чистоти постале» — розбита Целаном на три рядки цитата з гімну Гельдерліна «Рейн».

10

Паллакш, паллакш — ці позбавлені конкретного смислу слова любив повторювати німецький поет Фрідріх Гельдерлін, який майже сорок років прожив у стані душевного потьмарення у вежі над Некаром на утриманні теслі Ціммера. В залежності від настрою чи обставин вони могли означати «так» або «ні».

11

Понтуаз — містечко неподалік від Парижа, нині його передмістя, де народився найвидатніший поет французького середньовіччя Франсуа Війон (1431 — після 1463), автор «Великого тестаменту» та численних балад.

12

Садаґора (Садаґура, нині Садгора) — містечко неподалік від Чернівців, один з центрів хасидизму, де знаходилася резиденція садаґурських «вундеррабі», місце народження матері Целана. Сьогодні — частина Чернівців.

13

«Часом лиш, в похмуру пору» — рядок з вірша Генріха Гайне «До Едома», що є поетичним зачином до його повісті «Рабі з Бахераха». Едом (гебр. червоний) — перше ім'я старозавітного Ісава, за біблійною традицією — лютого ворога юдеїв (Буття, 25, 30), слугує збірним поняттям для позначення ворожого оточення євреїв загалом. Повний текст вірша в українському перекладі звучить так:

Вже ціле тисячоліття

Ми — немов одна сім'я.

Терпиш ти, що я існую,

Ти бушуєш — терплю я.

Часом лиш, в похмуру пору

Наша нищилась любов,

І твої побожні пальці

Випускали з мене кров!

Нині дружба в нас міцніша

І надалі їй рости,

Бо я сам став бушувати

І зробивсь таким, як ти.

(Пер. П. Рихла)

14

Фріулі-Венеція-Джулія — область у Північній Італії. Тут курсивом цитуються рядки зі створеної в 16 ст. «Пісні ландскнехтів», яка була записана у 18 ст. німецьким фольклористом Ґеорґом Форстером.

15

бо тоді квітував рожевий мигдаль. / Рожевий мигдаль, можжевий риґдаль. / Рожевий сандаль, сажевий рондаль. / А також мигдаль-лавандаль. / Менораль — словесна гра, заснована на принципі метатези, яка не піддається перекладові, оскільки видозмінені форми набувають в німецькому тексті Целана нових значень, які неможливо відтворити іншою мовою. Так, напр., нім. «Mandelbaum» (мигдаль) набуває внаслідок звукових трансформацій семантичних значень «Machandelbaum» («ялівець») та «Chandelbaum» (світло, свічка, де наявні також асоціації з семисвічником — єврейською