Відгуки
Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр
Читаємо онлайн Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр
Чи в нас не правова держава? Чи ти мене тримаєш за холопа, Чи темного, пробачте, ефіопа?» А та мені спокійно так: «Європа — Моя кума. У мене там зв’язки і друзів тьма. Баррозу cаме той та Фюлє. Подам їм знак — візьмуть тебе в ЄС, А не подам, так дулю». І знаєте, в мені на тому слові Зненацька хвиля піднялась любові! Від ніжності я навіть застогнав, А потім — поцілунок! І луна Пішла од нього з Дону і до Сяну! І аж до Вашингтону! Пенсільвану! І хтось невидимий сказав: «Олл райт і гут». І диво дивнеє вчинилось тут! Частина тіла та розкрилась як вікно, І там мені було побачити дано Чарівний та шикарний світ! (Про нього з хлопцями я мріяв стільки літ!) Готелі, банки, казіно та шопи! Невже це потаємний вхід в Європу?! Та миттю зникло все, і тіла та частина Мені сказала: «Знаєш, сину, Ти мріяв з однодумцями не марно, Оскільки так цілуєш гарно, Тебе відзначить Жозе той Мануель. А зараз особисто відлітаю у Брюссель, І там як мати За вас я буду клопотати, Подам петицію нову, Можливо, навіть бонуси урву…» З тих пір я обіцянкою від жопи і живу. Голоси на майдані
— Вийди, Україно, Знову на майдани! — Ой, не вийду, сину, Бо боюсь обману. — Вийди, наша мила, Проти супостата! — Не піду, несила, Краще вийдіть з хати. — Ми благаєм, ненько, Бо в нас рейтинг пада! — Ой, нехай той рейтинг Та відсохне, падло! — Соромно вам, мамо, Ну, за що дістали? В нас нова програма, Хоч би почитали! - І читать не хочу, І дивитись гидко! В мене сині ночі, В мене жовті квітки. — Хто ж вам, наша мати, Вкаже путь-дорогу? — Та піду сапати І молитись Богу. — От від того, неню, Справи наші кепські. Ох, ви неписьменні, Ох, неєвропейські… Байка про блоху, антилопу та недосконалість Езопа
Одна маленькая комашка — Та, що нагліша од усіх комах, Тримала в лісі "дах". А щоб простіше — "Держала кришу". І як наїде хтось на зайчика Чи мишу, Комашка та його попише. Такий собі новий "васалітет" — Одержує блоха-авторитет З клієнта мито, І вже в того не так Тремтять копита. Хоча бувало, Правда з похмілля, Комашка та крута Безвинне виріже теля Або полапає заміжню Антилопу, Та ліс той був далеко не Європа, І там сто літ не мали гадок Хоч про який-небудь порядок, Та й всякий метод Має певний брак, Тож вирішили: хай хоч буде так! І скоро вже не тільки баранці, А й лісові отці Пішли ховатись за блошину спину, Наприклад, пишуть із Мінфіну: "Пахане-пане, Звертаємось до вас Як патріота. До нас прийшла зневажливая нота Від Данії, країна є така, Вона на ліс наш порчу напуска". — Ах ви козли, шнурки! Чого мовчали? Чого мені раніш не наступали? Я падлой буду, Родіну спасу, І Данію ту на фіг рознесу, Особєнно за кореша Гамлєта! Ракету мнє! Ракету! Читач мій любий, стоп. Мене дістав Езоп. Пишу про звірів я, Пітніючи з натуги. І так всім ясно, що кругом Одні бандюги, Пахани, та бугри, та шайки.
— Вийди, Україно, Знову на майдани! — Ой, не вийду, сину, Бо боюсь обману. — Вийди, наша мила, Проти супостата! — Не піду, несила, Краще вийдіть з хати. — Ми благаєм, ненько, Бо в нас рейтинг пада! — Ой, нехай той рейтинг Та відсохне, падло! — Соромно вам, мамо, Ну, за що дістали? В нас нова програма, Хоч би почитали! - І читать не хочу, І дивитись гидко! В мене сині ночі, В мене жовті квітки. — Хто ж вам, наша мати, Вкаже путь-дорогу? — Та піду сапати І молитись Богу. — От від того, неню, Справи наші кепські. Ох, ви неписьменні, Ох, неєвропейські… Байка про блоху, антилопу та недосконалість Езопа
Одна маленькая комашка — Та, що нагліша од усіх комах, Тримала в лісі "дах". А щоб простіше — "Держала кришу". І як наїде хтось на зайчика Чи мишу, Комашка та його попише. Такий собі новий "васалітет" — Одержує блоха-авторитет З клієнта мито, І вже в того не так Тремтять копита. Хоча бувало, Правда з похмілля, Комашка та крута Безвинне виріже теля Або полапає заміжню Антилопу, Та ліс той був далеко не Європа, І там сто літ не мали гадок Хоч про який-небудь порядок, Та й всякий метод Має певний брак, Тож вирішили: хай хоч буде так! І скоро вже не тільки баранці, А й лісові отці Пішли ховатись за блошину спину, Наприклад, пишуть із Мінфіну: "Пахане-пане, Звертаємось до вас Як патріота. До нас прийшла зневажливая нота Від Данії, країна є така, Вона на ліс наш порчу напуска". — Ах ви козли, шнурки! Чого мовчали? Чого мені раніш не наступали? Я падлой буду, Родіну спасу, І Данію ту на фіг рознесу, Особєнно за кореша Гамлєта! Ракету мнє! Ракету! Читач мій любий, стоп. Мене дістав Езоп. Пишу про звірів я, Пітніючи з натуги. І так всім ясно, що кругом Одні бандюги, Пахани, та бугри, та шайки.
Відгуки про книгу Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр (0)
