Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник
Ми виснажуємо свій субстанційний Дух, розширюючи його в геометричну, недобру безкінечність, таким чином огрублюючи Субстанцію. Це зупинка, сон Духу, загроза для всього Космосу. Ще трохи, і настане якісний перелом, і Людство ніколи не зможе повернутися до духооснови Буття, зоставшись навіки в колапсі трьохмірного світу, в Лабіринті Мінотавра. Це те, що Христос називав «пітьмою зовнішньою»…
Звісно, у безодні віків Космос розплавить світову темницю, щоб переробити її в еволюційні прояви, але це вже буде не наш світ, не ми, не наша Земля… Ось які масштаби Падіння, осягнуті мудрецями древності.
Хто ж поверне Людині її першосуть, хто спрямує її до Божественного Життя, що належиться Синові Божому?
Релігія?
Ні! То лише релікт марновірної псевдодуховності. До того ж вона повністю в полоні у Інтегрального Інтелекту.
Творчість?
Ні! Вона — відчуження духобачення, огрубіння духорозуміння. А стаючи самоцінністю, продукти творчості збіднюють всіх інших людей, нав'язуючи їм канони та смаки.
Наука?
Ні! Вона — замкнуте коло псевдопізнання, лавина псевдоінформації, безкінечний вимір відносного за допомогою відносного.
Йога, аскетизм, містика?
Ні! Це — ілюзіон душі, фікція «звільнення», запланована «Князем світу цього» для могутніх шукачів, своєрідний регулюючий клапан у психосфері. Містика не змушувала людей йти до Свободи. Шукачі тільки втомлюються від поривів у Трансцендентну пустелю.
Можливо, все вирішить Прихід Спасителя?
Але ж цей Прихід не вирішує жодної проблеми! Він міг би тільки підкреслити безглуздя еволюції, життя і став би докором Тому, хто Прийшов, — бо Він мав би прийти давним-давно!
Ні, ніхто не прийде ззовні. Прийти ми мусимо самі. Самі до себе!
Хто ж розбудить світ, що не має ні голови, ні серця?
Всі боги, всі земні лідери — це лише мертві ідоли, штучні серця, що вторгаються в живе тіло народів, як космічні паразити, отруюючи Дух Пражиття фата-морганою обіцянок і брехливих ідей.
На останній межі все — економіка, енергетика, соціологія, рівновага біосфери, психіка народів. Це — криза Розуму, криза Ноосфери Планети[1].
Фальшиві всі вихідні критерії Буття, Думки і Дії. Тому вони породили абсурдний плід. Де загальний фундамент для об'єднання Людства? Немає спільної мети, немає спільної етики, нема спільного духу любові і єдиного сенсу життя. І найголовніше — немає Спільного Серця! А без Серця не може бути Єдиного Організму. Є тільки окремі організми, що безтямно метушаться по планеті: убивають, ґвалтують, злобствують і проклинають.
Хтось, можливо, вкаже на традиційні Образи Релігій. Але ці Образи не об'єднали людство, а розрубали його на шматки. Значить, вони — штучні серця, що не мають духовного глибинного зв'язку з Людством, і навіть ворожі йому, бо принесли численні біди.
Природне Серце Світу має бути як Сонце — зігрівати і давати енергію, має бути як серце організму — посилати у всі частини Планети духовну кров Преображення і радості. Серце Світу не повинне бути трансцендентним, потойбічним, невидимим чи абстрактним. Людська душа має щосекунди відчувати чутливе, трепетне биття Центру Життя. Тоді стануть неможливими війни і злоба, злочини і муки, самотність і самогубство. Тоді Людство підніметься з праху і відродиться як Єдина Космічна Істота, що прагне до обріїв саморозкриття й божественної творчості. Тоді в безодні небуття зникне древній Узурпатор, Володар Мороку.
Ще є час! Хто скаже — скільки? Мить чи десятиліття? Не можна дарувати Пітьмі й хвилини. Необхідні палкі вчинки в ім'я порятунку Життя.
ПОТРІБНА АЛЬТЕРНАТИВНА ЕВОЛЮЦІЯ.
ПОТРІБНЕ ЖИВЕ, ПАЛКЕ СЕРЦЕ СВІТУ.
Його створять не боги, що тисячоліттями принижували людей як нікчемних грішників, а Сини Людські, що візьмуть на себе увесь тягар і біль планетарної долі.
Друже мій!
Я кличу Тебе — у кого відкрите серце до світового болю, хто не боїться тіней фальшивого світу, хто прагне до Преображення, хто відчуває Волю Матері Світу і її героїчних Синів, що залишили нам Заповіти Співчуття й Любові. Я закликаю Тебе, Вогняний Брате, ввійди в Коло Нерушимої Єдності, щоб створити СЕРЦЕ СВІТУ.
Не задля слави чи амбіцій, не задля особистої користі, не ради ігор та повчань, не ради задоволення і гордості, — а для Нового Народження Людини, для відновлення істинної сутності Буття.
Закличемо сміливо й мужньо, з повною відповідальністю ДУХ ЄДИНОГО ЖИТТЯ, щоби вогняна кров Безмірності омила артерії Людства від отрути і бруду обману і лицемірства.
Це суджено! Як при накопиченні критичної маси урану сіра холодна речовина спалахує вогняним вихором руйнування, так при об'єднанні необхідної кількості полум'яних братів почне діяти Серце Світу, преображуючи Природу, Планету, Людство відповідно до Волі Першосутності.
Ми рішуче прорвемося в Свободу, в простір Імпровізації, радості і невичерпного розкриття. Від зовнішньої творчості — до самотворчості. Від «пізнання» речей — до самопізнання. Від «пошуків» — до розкриття. Від протистояння — до любові. Від розділення — до синтезу. Від світу смерті — до світу вічності. Від «богів» — до Єдиного Життя. Від марновірства релігії і науки — До відкритого бачення Океану Буття, де все доступно.
Ти спитаєш, Друже мій, як об'єднуватися? Як увійти в Коло Світового Серця? Які методи, які практичні кроки? Організація? Структура?
Нічого від учорашнього дня!
Необхідно змінити індивідуальну й колективну свідомість у визначенні істинних цінностей Буття. Зовнішня могутність, зовнішня організація не мають жодного відображення на духовному плані.
