Історія держави і права України - В'ячеслав Миколайович Іванов

24. Вибори мирових суддів провадяться на повітових земських зборах.

81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів усіх станів:

по-перше, з тих, що перебувають в російському підданстві, по-друге, з тих, кому не менше 25 років і не більше 70 років, і по-третє, хто проживає не менш як два роки в тому повіті, де відбуваються вибори присяжних засідателів.

85. Не підлягають занесенню до списків присяжних засідателів:

1) священнослужителі і монашествуючі;

2) усі військові чини, що перебувають на дійсній військово-сухопутній або морській службі, а також ті з цивільних чиновників, які знаходяться при військах або служать по військово-судній частині у військовому і морському відомствах; і

3) учителі народних шкіл.

86. До списків присяжних засідателів не можуть також бути внесені всі ті, хто служить у приватних осіб.

Статут карного судочинства 1864 р.[51]

(Витяги)

1. Ніхто не може бути покараний за злочин або провини, що підлягають віданню судових установ, не бувши засуджений до покарання вироком відповідного суду, що набрав законної сили.

6. Вирок ухвалюється не інакше, як після перевірки і доповнення в засіданні суду доказів, виявлених попереднім слідством.

7. Засідання, крім випадків, зазначених у законі, відбуваються прилюдно.

8. Теорія доведень, що ґрунтується тільки на їх формальності, скасовується. Правила про силу судових доведень повинні бути тільки керівництвом при визначенні вини чи невинності підсудних на підставі внутрішнього переконання суддів, основаного на сукупності обставин, виявлених при проведенні слідства та суду.

9. Вирок може тільки засуджувати або виправдовувати підсудного. Залишення в підозрі не допускається.

10. У справах про злочини та провини, які тягнуть за собою покарання, зв'язані з позбавленням всіх громадянських прав або із втратою всіх або деяких особливих прав і переваг, визначення вини чи невинності підсудних надається особливим присяжним засідателям. Це правило не поширюється на справи про злочини державні.

17. Різниця підсудності за станом скасовується.

204. Справи у злочинах державних підсудні судовим палатам або верховному карному судові, а справи у злочинах службових відаються окружними судами, судовими палатами, касаційним департаментом сенату або верховним карним судом…

1051. Для суду в справах про державні злочини до членів карного департаменту судової палати приєднуються: 1) губернський предводитель дворянства тієї губернії, де заведено палату, 2) один з повітових предводителів дворянства, що перебувають в окрузі місцевого окружного суду, 3) один з міських голів того самого округу і 4) один з волосних голів або старшин місцевого повіту.

Городове положення 16 червня 1870 р.[52]

1. Піклування і порядкування по міському господарству та благоустрою надаються міському громадському управлінню, а нагляд за законним сього виконанням — губернаторові, на точному додержанні правил даного положення.

9. Міське громадське управління в постановах і розпорядженнях своїх не може виходити з кола вказаних йому справ. Усяка постанова його, всупереч цьому ухвалена, не дійсна.

15. Установи міського громадського управління є: 1) міські виборчі збори, 2) міська дума і 3) міська управа.

16. Міські виборчі збори скликаються виключно для обрання гласних міської думи, через кожні чотири роки; час скликання їх визначається думою.

17. Усякий міський обиватель, хоч би до якого стану він належав, має право голосу в обранні гласних, при таких умовах: 1) якщо він російський підданий; 2) якщо йому не менше 25 років від народження; 3) якщо він при цих умовах володіє в міських межах… на праві власності нерухомим майном, що підлягає зборові на користь міста, або держить торговий чи промисловий заклад по свідоцтву купецькому або ж, проживши у місті протягом двох років перед проведенням виборів хоча б і з тимчасовими відлучками, сплачує на користь міста встановлений збір… і 4) якщо на ому немає недоїмок по міському збору.

22. Для проведення виборів у гласні встановлюється в кожному місті з обивателів, які мають право голосу на виборах троє виборчих зборів, з яких кожні обирають одну третину всього числа гласних. Для цього обивателі заносяться до списку виборців у тому порядку, в якому вони йдуть по сумі лежних з кожного з них у прибуток міста збору, який дає право голосу на виборах; потім особи, занесені до зазначеного иску, діляться на три розряди, або зібрання, так: до першого розряду зараховуються ті з показаних на початку списку виборці, які, вносячи вищі розміри збору, сплачують разом одну третину загальної суми збору, що його платять всі виборці; до другого зараховуються виборці, що йдуть за ними по списку, які сплачують разом також третину збору; до третього — усі інші виборці. Складений на зазначених основах список з поділом виборців на розряди затверджується міською думою.

48. Міська дума складається під головуванням міського голови гласних, що обирається на чотири роки, в числі, яке відповідає числу осіб, що користуються правом голосу на виборах.

70. Міська управа перебуває під головуванням міського голови.

82. Посади міського голови, членів міської управи та міського секретаря (секретаря думи) заміщаються за вибором міської думи.

88. Євреї не можуть бути обирані у міські голови, ні заступати посади. Число членів міської управи з нехристиян не повинно перевищувати однієї третини всього її складу.

92. Особи, обирані на посаду міського голови, а також призначені для тимчасового заміщення цієї посади, затверджуються в цих званнях у губернських містах міністром внутрішніх справ, а в інших містах губернатором.

Положення про покарання кримінальне і виправне (1885 р.)[53]

(Витяги)

РАЗДЕЛ ПЕРВЫЙ

О преступлениях, проступках и наказаниях вообще

Ст. 1. Преступлением или проступком признается как самое противозаконное деяние, так и неисполнение того, что под страхом наказания законом предписано.

2. За преступления и проступки, по роду и мере важности оных, виновные подвергаются наказаниям уголовным или исправительным.

3. Преступления и проступки суть умышленные или неумышленные.

4. В преступлениях и проступках умышленных различаются две степени: первая, когда противозаконное деяние учинено вследствие не внезапного, а заранее обдуманнаго намерения или умысла; вторая, когда учинено хотя и с намерением, но по внезапному побуждению без предумышления.

5. Зло, сделанное случайно, не только без намерения, но и без всякой со стороны учинившаго оное неосторожности, не считается виною.

17. Определяемым законом наказания уголовным суть следующия:

I. Лишение всех прав состояния и смертная казнь;

П. Лишение всех прав состояния и ссылка в каторжным работы;

III. Лишение всех прав состояния и ссылка на поселение в Сибирь;

IV. Лишение всех прав состояния и ссылка на поселение в Закавказье.

19. Каторжным работы определяются, по роду преступления и мере вины, в следующей постепенности:

Степень 1. Каторжным работы без срока.

Степень 2. Каторжным работы на время от пятнадцати до двадцати лет.

Степень 3. Каторжным работы на время от двенадцати до пятнадцати лет.

Степень 4. Каторжным работы на время