Українська література » Наука, Освіта » Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець

Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець

Читаємо онлайн Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець
нашого народу, проти наших сімей і рідних, проти нашого європейського майбутнього сусідня країна почала військову агресію. Наша відповідь РФ тільки одна: єдність, впевненість, цілеспрямованість і віра в те, що ми йдемо правильним шляхом. Це наша земля! За цю землю проливали кров наші батьки й діди, і ми не поступимося ні на один сантиметр української землі! Хай знає про це Росія та її президент!»482.

Стало відомо, що 12 березня Яценюк має зустрітися з президентом США Бараком Обамою, щоб обговорити ситуацію в Криму. Андрій Дещиця повідомив: «Це дуже важливий візит. Цим візитом ми ще раз підтверджуємо те, що найважливіші гравці на міжнародній арені стурбовані ситуацією в Україні. <…> Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк їде обговорити питання пошуків шляхів розв’язання ситуації в Криму і в Україні. Передбачена його зустріч із президентом США Бараком Обамою, з віце-президентом США, і ми сподіваємося, що під час цих розмов ми знайдемо спільні підходи до того, як розв’язувати ситуацію в Криму, як зупинити агресію»483.

Військове міністерство України й далі демонструвало повну відірваність від реалій. В. о. міністра оборони віце-адмірал Ігор Тенюх продовжував заспокоювати громадськість та керівництво України тим, що все на території півострова під повним контролем. На превеликий жаль, це було далеко не так. Більше того — опитані нами офіцери ЗС і ВМФ України повідомляли, що насправді після втручання російських диверсантів у системи телефонного зв’язку ніякої комунікації між українськими Збройними Силами і Генштабом не було. Міноборони ж саме не робило жодних спроб відновити контакти з керівниками військових частин. Увесь зв’язок між ними існував завдяки журналістам, громадським активістам і самим військовим, які зв’язувалися з Генштабом України звичайним мобільним зв’язком. Природно, всі ці канали легко прослуховувалися та контролювалися російськими спецслужбами. Як свідчать офіцери ВМС у Севастополі та Перевальному, у районі дислокації наших частин російськими спецпідрозділами технічної боротьби здійснювалося ефективне блокування сигналів мобільного зв’язку. І часто єдиним способом комунікації залишалися волонтери та члени родин, які могли телефонувати трохи далі від цих військових частин.

За словами Тенюха, Україна тоді зберігала статус-кво щодо Криму: «Ніяких переміщень, ніяких виходів Збройних Сил у бік Криму не передбачалося й не передбачається. Вони здійснюють свою планову роботу, яка завжди була і є для Збройних Сил»484.

Андрій Парубій розповідає про дії Турчинова в дні анексії. «Турчинов займав найбільш рішучу позицію, яку тільки можна було займати. І коли говорять про те, що він не давав наказів, це абсурд. Я пам’ятаю, як він ходив по кабінету й питав у міністра оборони: „Що я маю вам ще підписати, які папірці, щоби ви почали стріляти?“. Знаєте, люди так говорять — не давали стріляти. Таке враження, що в нас тут армія марширувала, повністю готова до бою. У нас міліції місяцями не було — у Києві! Самооборона перебрала на себе ці повноваження, захищала державні об’єкти. Щодо армії — ми шукали генералів і не могли знайти. Але давайте дамо відповідь на питання: на яку кількість військових ми могли розраховувати в Криму? Чи можемо ми уявити, що людина, яка перейшла на бік Росії, тиждень тому готова була стріляти, аби Крим залишився українським?».

Цензор.НЕТ дописав: «Активісти з Феодосії повідомляють, що сьогодні, 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, місцеві жителі прийшли під стіни батальйону морської піхоти підтримати українських воїнів продуктами й добрим словом. У ході спілкування військовослужбовці 1-го Феодосійського окремого батальйону морської піхоти ВМС України подякували всім, хто підтримують українських військових у ці дні»485.

Журналіст Hromadske.tv Богдан Кутєпов, який повернувся з Криму, закликав усіх їхати на півострів: «Просто їдьте. Чим більше адекватних людей буде в Криму, тим краще стане загальна атмосфера. Не агітуйте, не переконуйте опонентів, вони ще не готові вас почути. Не ризикуйте здоров’ям. Але будьте там. Це дуже важливо. Хто може — передавайте фінансову допомогу військовим. Хто може — ведіть стрім. Хто не може нічого, але в день референдуму готовий принаймні стояти й здалеку спостерігати за бійкою (щоби потім впізнати бандитів) — їдьте!»486.

О 17-й годині заступник командира в/ч А1387 по роботі з особовим складом Михайло Третяк повідомив журналістам «5 каналу», що окупанти заблокували ще один аеропорт у Криму: «Зараз знаходяться в нас військовослужбовці без розпізнавальних знаків. Один „КамАЗ“ — близько 15 чоловік — точно не відомо. Контролюють КПП і деякі об’єкти частини. Завдання в них — виключення провокацій і забезпечення стабільності на аеродромі. Ніяких вимог немає. Вони діють по команді, тобто коли вони звідси поїдуть — інформації такої немає. Для прийому військових літаків аеродром не розрахований. Може приймати літаки класу Іл-76»487.

За годину, як повідомив у Facebook Владислав Селезньов, окупанти захопили аеропорт у Саках: «Сьогодні, 9 березня, в районі 18:00 аеродром у Саках захоплений російськими військами. Від джерел із Новофедорівки стало відомо, що аеродром МАБР ВМСУ захоплений російськими солдатами. Їх близько 80 чоловік. Обладнали вогневі точки вздовж злітної смуги. Установлюють кулемети. Помічниками у них 40–50 невідомих у цивільному одязі. На аеродром проникли з боку Михайлівки. Так і не змогли змусити комбрига відкрити основні ворота аеродрому. Проникли з тилу. Від прилеглого села. Там пошкоджено огорожу периметра аеродрому. „Тітушки“ своїми автомобілями заблокували всі КПП аеродрому».

Із дня вторгнення російських військ до Криму він перетворився на «півострів страху», як за рік влучно назвали його журналісти. Але 9 березня все тільки починалося.

На тлі загострення ситуації на півострові під важким ударом опинилися представники найбільших національних громад — української, російської, кримськотатарської. Періодичні брутальні напади на кримських татар відбувалися в різних частинах Криму. За свідченнями очевидців, один із найбільш резонансних випадків стався в невеликому курортному селищі Рибаче Алуштинського району, де невідомі, напевне, «козачки», спалили готель і автівки, які належали членам кримськотатарської громади.

У цьому контексті дуже показова «завтрашня» обкладинка авторитетного німецького тижневика Der Spiegel: «Палій. Хто зупинить Путіна?».

Увечері ТСН повідомила про затримання в Криму журналістів і активістів: «На в’їзді до Криму з боку Херсонської області зловмисники у військовій формі захопили дві групи журналістів. Дівчат-репортерів повели в невідомому напрямку. В однієї із затриманих дівчат бойовики під час обшуку виявили на руці татуювання „Небесна Сотня“. Один із чоловіків

Відгуки про книгу Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: