Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець
Глава мінфіну РФ Антон Сілуанов до кінця дня пообіцяв підготувати пропозиції з надання фінансової допомоги Криму: «Дефіцит бюджету становить близько 10 млрд. гривень, це близько 35 млрд. рублів [близько 27 млрд. рублів насправді. — Прим. ред.]. Ми опрацьовуємо питання фінансового співробітництва, фінансового сприяння з тим, щоби забезпечити стабільність фінансової системи <…> Автономної Республіки Крим»277.
Заяву про непричетність до подій у Криму зробила ісламська партія Хізб ут-Тахрір: «Ми вважаємо, що зараз украй велика ймовірність здійснення різних провокацій у вигляді нападу на військових чи мирне населення з боку „невстановлених осіб“, а також імовірність терактів проти мирних громадян з подальшим покладанням відповідальності за це на Хізб ут-Тахрір, аби виправдати присутність в Криму Збройних Сил Росії»278.
На нараді з віце-прем’єрами глава російського уряду Дмітрій Мєдвєдєв повідомив, що підписав розпорядження про створення дочірньої структури держкомпанії «Росавтодор», яка буде виступати замовником будівництва мосту через Керченську протоку. Ще 28 лютого 2014 року міністр транспорту РФ Максім Соколов заявив, що у зв’язку із ситуацією в Україні переговори щодо будівництва мосту припинені до стабілізації обстановки.
У селищі Перевальне, де в неділю оточили українську військову частину, дружини українських вояків стали на захист своїх чоловіків, передала британська BBC. Жінки закликали російських солдатів не провокувати українські Збройні Сили на порушення присяги й виступали за збереження миру. У селі Новофедорівка в неділю дружини українських військових також стали живим щитом між ними та блокувальниками.
За словами представника кримського медіа-центру Міноборони України Руслана Семенюка, «родинам українських офіцерів надходять смс із погрозами» виселити за межі Криму після закінчення конфлікту.
Прагнучи загітувати нестійких українських військовослужбовців, віце-прем’єр самопроголошеного уряду АРК Рустам Темиргалієв написав, що «ті солдати українських Збройних Сил, які призивалися із Західної України і не хочуть переходити на сторону кримчан, можуть спокійно залишити півострів».
Керівники найбільших українських телеканалів Володимир Бородянський (Starlight Media), Ганна Безлюдна (Inter Media), Федір Агарков (медіа-група «Україна»), Олександр Ткаченко («1+1 Медіа») звернулися до своїх колег Константіна Ернста, Олєга Добродєєва та Владіміра Кулістікова із закликом вплинути на інформаційну політику Кремля, утриматись від пропаганди в новинах і нагадали, що від можливого вторгнення Росії в Україну програють обидва народи: «Ми віримо і знаємо, що ви, так само, як і ми, не хочете війни між двома братніми народами — російським та українським. Кожен із нас — патріот своєї країни, і на кожному з нас лежить особлива відповідальність у цей непростий і вибухонебезпечний момент. Ми просимо вас відкрито, виважено й об’єктивно висвітлювати події, що відбуваються сьогодні в Україні. Ми просимо вас зрозуміти та підтримати позицію всіх центральних українських телеканалів і відповідально ставитися до кожного слова. Ми не маємо права розпалювати ворожнечу між братніми російським і українським народами, видавати в ефір неперевірену або спотворену інформацію». Інформаційна політика телеканалів Росії свідчить, що цей заклик так досі й не був почутим.
Міністр енергетики України Юрій Продан повідомив у ВР України про спроби захоплення «Чорноморнафтогазу» та втручання в енергетичну, електроенергетичну та газотранспортну системи України. На запитання, хто саме втручається в діяльність українських енергосистем, Продан відповів: «Це високопосадовці з уряду Російської Федерації. Наскільки мені відомо, на рівні заступника міністра енергетики Росії».
У ніч проти понеділка російські винищувачі двічі перетинали повітряний кордон України. Для локалізації порушників піднято перехоплювач зі складу миргородської бригади тактичної авіації. Це були перші спалахи майбутньої проблеми, коли російські військові літаки масово почнуть порушувати кордони країн НАТО. Тоді це ще було шоком: як така велика європейська країна, член ООН та ОБСЄ могла дозволити собі порушувати загальноприйняті И ніким не скасовані протягом десятиліть закони И норми поваги до територіальної цілісності та кордонів інших європейських країн?!
Повністю припинено трансляцію ТРК «Чорноморська». Її головред Олександра Квітко повідомила: «Ефірним мовленням весь півострів охоплюють тільки 2 кримські канали — ТРК „Чорноморська“ і ДТРК „Крим“. Відповідно, відключивши від ефіру „Чорноморку“, кримчанам просто не залишили права вибору. Тепер у нас на всіх повинна бути тільки одна „правильна“ думка! Кримчан примусять дивитися ДТРК „Крим“, ефір якої під жорстким контролем псевдопрем’єра Аксьонова И військових з автоматами». «Чорноморку» пов’язували з нардепами з фракції «Батьківщина» Андрієм Сенченком та Людмилою Денисовою.
У Держдумі Росії зареєстровано законопроект про приєднання Криму, де пропонувалося «при неможливості укладення міжнародного договору у зв’язку з відсутністю в іноземній державі ефективної суверенної державної влади, що зобов’язана захищати своїх громадян, дотримуватися їхніх прав і свобод, що забезпечує фактичне постійне И мирне здійснення держфункцій, прийняття в РФ в якості нового суб’єкта частини іноземної держави». Це має відбуватися «за результатами референдуму, проведеного відповідно до законодавства іноземної держави на території даної частини іноземної держави, якщо питання про її приєднання до Російської Федерації отримало схвалення, або за зверненням органів державної влади даної частини іноземної держави»279. При цьому в пояснювальній записці відкрито згадується Крим.
Підконтрольний Росії самопроголошений уряд Криму тим часом заявив, що не збирається переходити до складу Росії, а лише наполягає на розширенні автономії.
На тлі достатньо жорстких заяв світових лідерів стосовно України досить дивно було побачити майже повну відсутність солідарності з подіями в Україні української діаспори в Росії. Забігаючи наперед, скажемо, що, на превеликий жаль, очевидно, через тиск російських спецслужб, українці, яких за офіційним переписом 2010 року в Російській Федерації налічувалося 1 млн 927 тис. 955 осіб, вирішили здебільшого відмовчатися.
Єдиною спробою «бунту» проти путінського режиму став лист від 3 березня, який підписали Український конгрес Росії, регіональна громадська організація «Українці Москви», сибірський центр української культури «Сірий Клин», товариство «Кобзар» (Башкортостан), Українська національно-культурна автономія м. Санкт-Петербурга, українське земляцтво «Криниця» Хабаровського краю, український культурно-просвітницький центр «Батьківщина» (Саратов), Національно-культурна автономія українців м. Новосибірська, регіональна громадська організація «Провісник» (Москва), товариство української культури «Славутич» (Москва), Красноярське регіональне відділення Українського конгресу Росії, національно-культурна автономія
