Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець

Субота 1 березня стала одним із найважливіших днів в операції із захоплення Путіним Криму. Кремль на один важливий день наблизився до реалізації своєї мети. Російська пропаганда надзвичайно широко висвітлювала події на півострові. Ефірна сітка центральних каналів РФ була забита ура-патріотичними репортажами, де всі події подавалися з викривленням журналістських стандартів, повідомлялося, що жодних військових підрозділів РФ на півострові немає, а діє лише місцева кримська «самооборона». Розкол між невеликим прошарком громадянського суспільства самої Росії та абсолютною більшістю російських громадян ставав усе очевиднішим. Рішення Ради Федерації дати дозвіл на використання Збройних Сил РФ на території України поклало анексії юридичний початок.

Неділя 2 березня 2014 року була великим релігійним святом для всіх православних — Прощена неділя, коли християни повинні пробачати всім ближнім їхні гріхи й спокутувати завдані іншим образи. Але у Владіміра Путіна та «зелених чоловічків» було доволі своєрідне сприйняття християнських чеснот.

За інформацією «Української правди», уночі військовослужбовці ЗС Росії захопили навчальний центр ВМС ЗС України в Севастополі207.

За інформацією Центру журналістських розслідувань, який посилався на військового експерта й журналіста підполковника Василя Садовського, уночі російські військові заблокували 1-й батальйон морської піхоти ВМС України у Феодосії й висунули ультиматум — упродовж години скласти зброю та здати військові склади. Як з’ясується згодом, командував російськими військовими, наполегливо званими російськими ЗМІ «кримською самообороною», офіцер ЗС РФ, заступник командира 810-ї бригади, Герой Росії, підполковник Владімір Карпушенко. Його упізнав на фотографіях Андрєй Рибаков, кореспондент російського журналу «Искусство войны»208. Карпушенко отримав Героя Росії за бойові дії в Дагестані та Другу чеченську кампанію.

Військовий експерт і журналіст Василь Садовський повідомив: «Мені подзвонив Ростислав Ломтенко, заступник командира з виховної роботи бригади морської піхоти у Феодосії. Морським піхотинцям дали всього годину на виконання ультиматуму — скласти зброю й здати росіянам склади. Вимоги виставляють і вмовляють, і вмовляння ведуть заступник командувача Південного військового округу і заступник командира 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ. Українські морські піхотинці просять журналістів терміново прибути до Феодосії, щоби бути свідками озброєного нападу, який здійснюється російськими військовими вже без будь-якого сорому, під командуванням високого воєначальника — заступника командувача Південного військового округу РФ»209.

Як ми бачимо, дії російських «зелених чоловічків» стосувалися найбільш боєздатних українських підрозділів — насамперед підрозділів морської піхоти Військово-Морських Сил України, розташованих у Феодосії та Керчі, а також 36-ї бригади берегової оборони Військово-Морських Сил України в селищі Перевальному.

Полковник Юлій Мамчур так згадує події 2 березня: «Реальна підтримка була потрібна в перші дні. Коли 100% особового складу були готові застосовувати зброю. А потім, коли приїхали представники ФСБ і почалися розмови з особовим складом, уже було пізно. На когось через сім’ї впливали. Дуже великі ресурси були задіяні».

Близько 5-ї ранку офіцер ВМС України у відставці Мирослав Мамчак написав у Facebook про заблокований російськими військовими підрозділ: «Як щойно повідомив по телефону один з офіцерів 1-го батальйону морської піхоти ВМС України у Феодосії, особовий склад батальйону на загальних зборах прийняв рішення стояти за Україну до останнього матроса»210.

Журналіст «Нового каналу» в Криму Олег Крючков повідомив, що в неділю вранці в Севастополі заблокували штаб ВМС211.

Своєю чергою журналіст «Громадського ТБ» Богдан Кутєпов повідомив, що з 8:00 в’їзд у Крим повністю контролюється військовими, українських журналістів не пропускають, обшукують усі машини. Він дописав у Facebook: «Ми стояли в 400-х метрах від КПП „Турецький вал“, — там, де наказали чекати невідомі в масках. Поряд із нами — німецькі, французькі журналісти. Раптом збоку засвистіли сигнальні вогні. Феєрверк? Туди кинулись троє автоматників. Один прикривав, другий побіг вперед, третій заліг і цілився»212.

Hromadske.tv поширило інформацію від Богдана Кутєпова: «Журналіст „Громадського“ не зміг виїхати з Херсона в Крим залізницею. Формально рейс затримують на 5 годин, однак диспетчер повідомила, що ні на півострів, ні звідти нічого не ходить»213.

О 7:40 російські війська зайняли колишній аеродром у Джанкої.

Приблизно о 7:30 до контрольно-пропускного пункту управління Кримського територіального командування Внутрішніх військ МВС України в Сімферополі під’їхав військовий автомобіль «КамАЗ» без державних номерів і перегородив виїзд до управління. Прибулі 17 озброєних людей у військовій формі представилися російськими військовими й попросили про зустріч із командуванням. Під час розмови вони наполягали, щоби військовослужбовці ВВ МВС України здали зброю й перейшли під їхню охорону. «Керівництво Кримського територіального командування відмовилося від запропонованого, оскільки поставлені вимоги не мають законних підстав, а також запропонувало розблокувати в’їзд і відігнати техніку на відстань від військової частини. <…> На знак взаєморозуміння керівництво Кримського територіального командування пригостило військових гарячим чаєм, бутербродами, печивом, варенням і згущеним молоком», — ішлося в офіційному повідомленні ВВ.

Відповідно до вчорашнього рішення РНБО щодо приведення ЗСУ у повну бойову готовність цього дня о 8:00 почалася мобілізація українських чоловіків.

Також РНБО прийняла рішення «утворити оперативний штаб із питань реагування на ситуацію в Криму та Севастополі на чолі із секретарем РНБО, із залученням представників Кабміну, Міноборони, МВС, Прикордонної служби, СБУ та інших причетних органів влади»214.

Уранці Аваков коротко змалював ситуацію у Facebook: «Крим. Неоголошена війна. На поточний ранок. Уважаю необхідним інформувати: 1. По всій території Криму в частини Внутрішніх військ прибувають емісари та військові чини Російської Федерації з пропозицією прийняти російське громадянство і негайно отримати російські паспорти. Звернення направлене на вищий і середній офіцерський склад військ. У всіх випадках звернень (5 звернень в 5 частинах), емісари були „послані“. 2. До всіх військових з’єднань Внутрішніх військ прибули групи військових РФ. Заявили про те, що прибули охороняти військові частини „від екстремістів“. Попросилися ночувати й мати доступ до води, туалету і т.п. на території частини, бо „були швидко відряджені і не мають нормальних „умов““. Були „послані“ назад»215.

За словами Авакова, російських військових попередили, що в разі їхнього проникнення на території військових частини до них буде