Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець
За годину представник Великої Британії в ООН Марк Лайл Грант заявив, що Рада Безпеки ООН збирається на екстрене засідання, яке відбудеться о 21-й годині186.
У той час член Ради з прав людини при президенті Росії, експерт Московської Гельсінкської групи Андрєй Юров розповів у коментарі для «Інтерфакс-Україна»: «Щойно я ознайомився із сьогоднішньою заявою пані Матвієнко, головою Ради Федерації Російської Федерації, яка заявила, що в Криму є жертви серед росіян. Це було однією з підстав сьогоднішнього голосування. <…> Мені вдалося 10 хвилин тому зв’язатися нарешті з генконсулом Росії Вячєславом Свєтлічним і з’ясувати ситуацію про те, чи дійсно є жертви саме серед росіян. Він заявив, що ніяких жертв серед росіян не було, а нічна сутичка, про яку пише Верховна Рада Криму, складалася з декількох пострілів у повітря»187.
Черговий допис у Twitter зробив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. Він повідомив, що глави МЗС ЄС та Рада НАТО зберуться на нараду через рішення РФ про військових у Криму188.
У зв’язку з напруженою ситуацією в Криму Андрій Дещиця провів переговори з гарантами Будапештського договору та повідомив, що США та Велика Британія висловили готовність до проведення переговорів, а от Росія відмовилася: «Нас досить серйозно непокоїть сьогоднішня інформація про те, що Росія відмовляється взяти участь у переговорах у рамках Будапештського меморандуму. Відмову від консультацій можна оцінити як те, що піддаються сумніву міжнародні гарантії безпеки, тому що Україна, підписавши Будапештський меморандум і віддаючи свою ядерну зброю, очікувала на підтвердження своєї територіальної цілісності й незалежності від країн, які підписали цей меморандум. І тепер одна з країн ставить під сумнів використання цього меморандуму для обговорення розв’язання конфлікту в мирний спосіб»189.
Старший радник Генерального секретаря ООН Роберт Серрі скасував свою поїздку в Крим, попередньо поспілкувавшись із кримської владою по телефону: «Я встановив контакт із владою Автономної Республіки Крим і дійшов висновку, що відвідування Криму сьогодні не є можливим»190.
Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу висловив переконання, що події в Криму «немислимі на Європейському континенті XXI століття», і зауважив: «Відмінності не можуть вирішуватися шляхом поділу або виділення. Історія показала нам, що безпека не приходить від будівництва великих парканів або стін, а приходить від інтеграції цих відмінностей. Це те, за що виступає Європейський Союз. Ці цінності Європа захищатиме»191.
Свою підтримку Україні у Twitter висловив єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле: «Я приєднуюся до закликів до деескалації ситуації в Криму. Суверенітет, територіальна цілісність і незалежність України мають дотримуватися!»192
Того ж дня ТСН оприлюднила карту з позначенням головних об’єктів Криму, які контролювали Збройні Сили Російської Федерації193.
Прем’єр Яценюк попросив РФ негайно вивести своїх військових і запевнив, що Україна уникатиме конфлікту: «Неадекватна присутність російських військовослужбовців в автономії — це ніщо інше, як провокація. Ми не робимо жодних кроків, які можуть спровокувати силове протистояння. Уся відповідальність за ескалацію конфлікту лежатиме персонально на керівниках Російської Федерації»194.
Через понад рік після подій Арсеній Яценюк переконаний, що окупація готувалася давно: «Все це [анексія. — Прим. ред.] готувалося завчасно. В мене немає жодного сумніву в цьому, тому що занадто злагоджено все у них пройшло. Переконаний: це була операція, планована десятками років.
І, до речі, те, що Путін розміняв так звану знижку на газ на так званий російський Чорноморський флот — для мене стало ще одним індикатором, що для них Крим є ключовим стратегічним об’єктом. І я не виключаю, що Путін так само „кошмарив“ Януковича, що вони відберуть Крим».
Дмитро Тимчук у своєму коментарі для sled.net.ua дав набагато песимістичніший, але більш реальний аналіз подій на півострові: «Крим вже не належить Україні — це факт. Захоплено органи влади, інфраструктуру, військові частини й державні прикордонні служби. Ми не можемо навіть вивести свої війська, щоби врятувати хоча б 36-ту бригаду ЗС. Тільки-но виїде перша вантажівка, Росія заявить про військову агресію й почне зачистку. Військові закрилися в казармах і мріють, щоб їх не чіпали»195.
Через звернення Путіна до Ради Федерації щодо використання Збройних Сил РФ на території України секретар РНБО Парубій скликав екстрене засідання о 17-й годині.
Сергій Пашинський так згадує те засідання: «Я був присутній на першому засіданні РНБО, яке проводилося у Верховній Раді 1 чи 2 березня 2014 року. Тоді вже Радбез був сформований, хоча ще не було ні прем’єра, ні уряду. Так от на цьому засіданні РНБО Турчинов виступив за те, щоб уводити воєнний стан. Це питання було поставлене на голосування. І він виявився єдиним, хто виступив за воєнний стан. Усі інші були категорично проти. Наприклад, лідер „Батьківщини“
Юлія Володимирівна, яка була запрошена, як і інші лідери фракцій, на РНБО мотивувала тим, що введення воєнного стану спричинить паніку серед наших мешканців і спровокує Путіна на подальше захоплення території України. А Турчинов абсолютно послідовно працював у правовому полі, яке на той момент було. Коли почалося захоплення Криму, він дав команду підняти всі військові частини по тривозі й доповісти, яку кількість військ ми готові висувати з континентальної України. Нам доповіли, що йдеться всього про 5 тисяч осіб.
Це окремі частини наших аеромобільних військ. Лише їх принаймні можна було підняти по тривозі. Усе інше просто, як кажуть, „не літало“».
Після закінчення РНБО Турчинов провів брифінг, на якому заявив, що наказав привести Збройні Сили в повну бойову готовність.
Олександр Турчинов добре пам’ятає події того дня: «Я дав команду всім, хто залишився в Криму вірним Україні, тримати оборону своїх частин якомога довше, тим самим позбавляючи росіян наступальної ініціативи. При цьому оголосив мобілізацію й забезпечив приведення Збройних Сил у повну бойову
