Анексія: Острів Крим - Тарас Валерійович Березовець
Кажуть: ви з гостьового будиночка не виїдете, там снайпери, з автоматами, гвинтівками. 200 осіб. Я тоді подзвонив Аксьонову, Константинову, кажу: „Ви що, з глузду з’їхали? Я сідаю і їду, можете стріляти“. Але вони тоді не наважилися. Але представництво Президента вже було захоплене. Я тоді два дні перебував в обласному УВС, потім вони захопили УВС, я працював в СБУ, вони захопили СБУ, і потім я на нелегальному становищі два тижні жив там, де жив. За мною ганялися, намагалися закидати камінням, тухлими яйцями. Мені говорили і Аксьонов і Константинов: „Сергію Володимировичу, їдьте, бо для вас це може дуже погано скінчитися. Я сказав, що сам розберуся“».
Депутати Верховної Ради в цілому прийняли постанову №831-УІІ «Про Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї».
Хоча кількість народних депутатів, які проголосували за цю надважливу для країни постанову, не вражає — лише 246! Партія регіонів дала за цей документ лише 15 голосів, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 72, позафракційні — 39, партія «Удар» — 32, група «Суверенна європейська Україна» — 27, всеукраїнське об’єднання «Свобода» — 34, група «Економічний розвиток» — 27. У фракції Комуністичної партії України за це рішення показово не проголосував жоден депутат!
У самому тексті постанови ВР ішлося: «В обмін на ядерне роззброєння <…> Україна в Меморандумі про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештському меморандумі)110 від 1994 року отримала гарантії своєї безпеки. <…>
Верховна Рада України висловлює занепокоєння останніми подіями в Автономній Республіці Крим, у тому числі інформацією про можливе зовнішнє втручання, що стало б прямим порушенням зобов’язань згідно з Меморандумом. <.>
У зв’язку з такими діями Верховна Рада України: <…>
2. Вимагає від усіх держав-гарантів відповідно до Будапештського меморандуму практичними діями підтвердити закріплені в Меморандумі зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Гельсінкської наради з питань безпеки і співробітництва в Європі поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, підтвердити зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України.
3. Вимагає від держав-гарантів відповідно до Будапештського меморандуму підтримати здійснення Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй моніторингу ситуації в окремих регіонах України, зокрема в Автономній Республіці Крим, як такої, що може становити загрозу міжнародному миру та безпеці. У разі її ескалації вимагає від держав-гарантів домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні як державі — учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, у тому числі з урахуванням попереднього розгляду цього питання, за результатами якого була прийнята заява Голови Ради Безпеки ООН від 20 липня 1993 року»111.
Як повідомляла цього дня «Українська правда», жоден із народних депутатів, обраний від Криму та Севастополя, не підтримав постанову ВР із закликом до Росії припинити зазіхання на державний суверенітет України. І це не дивно, адже з усіх них 11 були представниками Партії регіонів, і тільки один, Вадим Новинський, формально був «незалежним». Постанову про засудження дій Росії не підтримали регіонали:
Віталіна Дзоз112 (виборчий округ (в/о) №1, АРК), Лев Миримський113 (в/о №2), Олена Нетецька114 (в/о №3), Олег Парасків115 (в/о №4), Валентина Лютікова116 (в/о №5), Юлія Льовочкіна117 (в/о №6), Сергій Брайко118 (в/о №7), Борис Дейч119 (в/о №8), Олександр Нечаєв120 (в/о №9), Григорій Груба121 (в/о №10), Вадим Колесніченко122, (в/о №225, Севастополь) та Вадим Новинський123 (в/о №224, Севастополь).
Паралельно із засіданням ВР України своє засідання провела й Верховна Рада АРК, де затвердила членів Ради міністрів, «запросивши» до адмінбудівлі — нібито для свого захисту — озброєних людей.
Голова «Русской общины» Криму Сергій Цеков заявив: «Озброєні люди, які прийшли у Верховну Раду Криму й знаходяться в будівлі, — це кримські структури, скривджені українською владою. Вони прийшли на запрошення кримських депутатів і знаходитимуться тут стільки, скільки ми попросимо. <…> Ситуація напружена, проходить формування уряду. Ми повинні затвердити його дуже швидко, і зараз проходять консультації у фракціях. <…> Ми не проносимо з собою мобільні телефони, щоби нас не могли прослухати»124.
Після засідання ВРК Сергій Аксьонов дав інтерв’ю російському виданню «РИА Новости»: «Досягнута домовленість про те, що Російська Федерація виділить фінансову допомогу Україні для Автономної Республіки Крим. Упевнений, що за підтримки наших братніх сусідів ми зможемо подолати цю складну ситуацію»125.
Уранці в. о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця звернувся до керівників РФ з ініціативою двосторонніх переговорів: «Дипломати звернулися до РФ про проведення консультацій на рівні МЗС, дипломати звернулися з проханням про телефонну розмову на рівні прем’єр-міністрів та на рівні міністрів закордонних справ. Поки що від російської сторони ми відповіді не отримали. <…> Ми очікуємо на цю відповідь, і ми готові також підняти питання про те, що, якщо не в двосторонньому форматі, у нас є інші механізми — проведення консультацій в рамках існуючого Будапештського меморандуму, який передбачає проведення консультацій країн — гарантів територіальної цілісності України: США, Великої Британії, Росії та України»126.
МЗС Росії пояснило свою відмову непричетністю РФ до цих подій: «Російська сторона розглядає події, що відбуваються в Автономній Республіці Крим, як наслідок внутрішньополітичних процесів, що відбуваються останнім часом в Україні, і в цьому контексті не бачить необхідності в проведенні пропонованих українською стороною невідкладних двосторонніх консультацій»127.
Згодом Андрій Дещиця повідомив про подальші плани українських дипломатів: «Ситуація в Криму настільки напружена, що ми, імовірно, попросимо Раду Безпеки ООН розглянути це питання. Я написав листа нашому представникові при ООН, щоби він звернувся до Ради Безпеки з проханням включити до порядку денного це питання»128.
Прес-служба Чорноморського флоту Росії в притаманній їй манері продовжувала дезінформувати щодо подій на півострові: «Жодні підрозділи Чорноморського флоту в район Бельбека не висувалися, і тим паче ніякої участі в його блокуванні вони не брали. З огляду на нестабільну обстановку, що складається навколо місць дислокації частин Чорноморського флоту в Криму, а також