Системне тлумачення кримінального закону - Тетяна Сергіївна Коханюк

проте з подвійною адміністративною преюдицією. Такі зміни пояснюються неврахуванням думки вчених під час розробки та обговорення законопроектів[286]. Проте частина науковців знову порушує питання з приводу повернення адміністративної преюдиції. Наприклад, О. Бойко звертає увагу науковців та законотворців на те, що доктрина має повернутись до обговорення питання необхідності і межах використання міжгалузевих преюдицій — на благо юриспруденції та для посилення кримінально-правових заборон[287].

Низка науковців вважають, що до функціонального призначення кримінально-правових відносин належать регулятивні та охоронні правовідносини[288]. А. Козявін зауважує, що традиційно право наділяють юридичними функціями (регулятивною та охоронною) і соціальними функціями, перелік яких і термінологія для їх позначення в юридичній літературі ще до кінця не визначені. Щодо соціальних функцій права загалом, то науковець визначає економічну, політичну, ідеологічну, культурно-історичну і функцію соціального контролю[289].

Б. Разгільдієв заперечує факт наявності регулятивних відносин у кримінальному праві, з чим ми категорично не погоджуємось. Він зауважує, що кримінальне право за своєю сутністю не може бути регулятивним, а тому і не може зумовлювати регулятивні правовідносини[290].

Ми не можемо погодитись із вказаними положеннями, оскільки вони можуть видатися правильними лише під час розгляду Особливої частини КК України. Наприклад, зокрема в Загальній частині КК України визначаються загальні положення, вина та її форми, обставини, що виключають злочинність діяння, звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його види й ін. Водночас і в Особливій частині КК України є норми, які свідчать про існування регулятивних правовідносин. Наприклад, до регулятивних можна віднести відносини, що виникають у разі застосування ч. 4 ст. 307 КК України щодо «особи, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання…», проте вони не виключають наявність охоронюваних відносин, що виникають у разі застосування цієї статті, та спрямовані на розкриття «злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом.» та збереження суспільних відносин, що оберігаються кримінальним законом.

Логічні зв'язки правових категорій кримінального закону

Кожен науковець має власну думку з приводу того, як мають називатися зв'язки між нормами і чим вони характеризуються. Наприклад, Г. Чернобель вважає, що це логічні зв'язки. Він зауважує, що логічна взаємообумовленість правових норм на різних рівнях їх змістовного функціонування, їх різноманітні логічні зв'язки і взаємовідносини (галузеві і міжгалузеві) — універсальний логічний параметр нормативно-правової системи. Кожна правова норма — визначене кільце в загальній нормативній ланці чинного законодавства. У процесі функціонування, на думку науковця, вона логічно пов'язана з арсеналом інших норм права і реалізується повною мірою лише в межах цілісного нормативно-правового утворення[291].

З цього приводу можемо зауважити, що мислення — процес логічний. Фактично будь-які дії з розміщення норм права в тій чи іншій частині маси законодавства має бути логічним.

Як зазначається у тлумачному словнику, одним із тлумачень поняття «логіка» є «внутрішня закономірність» або «хід міркувань, умовиводів»[292]. Оскільки законодавство (зокрема кримінальний закон) є системою, то відповідно зв'язки між елементами системи (а також і структури системи) мають бути логічними. Тут враховується юридична сила норми; юридична сила нормативного акта; галузь права (тобто сфера впливу норми права та предмет її впливу) та ін. Проте законодавство є системою, яка певною мірою створюється суб'єктивно. Ознакою системи є існування її взаємопов'язаних елементів і ці елементи пов'язані саме системними зв'язками, які за своєю природою ніяк не суперечать законам формальної логіки. Отже, у своєму дослідженні щодо цієї категорії зв'язків ми переконані у необхідності назви «системні» зв'язки та «системоутворюючі» зв'язки.

П. Недбайло наполягає на тому, що для з'ясування дійсного змісту норми права важливе значення має логічний зв'язок норм права, який відрізняється від системного тим, що зміст норми права розкривається тут не на підставі місця, яке займає норма в системі цього акта, а на основі загальних принципів законодавства, тобто ширшого зв'язку норм права. У цьому і полягає особливість логічного способу тлумачення, а саме: у зіставленні правової норми, що тлумачиться, з іншими нормами в аспекті загальних вимог права[293].

Зв'язки кримінального закону із його принципами частина науковців вважає за необхідне відносити до функціональних зв'язків. Проте, на нашу думку, із цією позицією можна було б погодитись, якби такі принципи були чітко прописані у КК України. Оскільки нині вони не закріплені як такі у кримінальному законі, а лише виокремлюються науковцями серед інших його приписів, то вважаємо за необхідне дослідити їх окремо.

Зв'язки правових категорій кримінального закону з принципами. Значну увагу науковцями приділено встановленню структурних, функціональних та логічних зв'язків, оскільки вони є більш вираженими і завдяки цьому зручними для дослідження. Проте вплив на кримінальний закон загалом та на окремі його структурні частини здійснюють також принципи кримінального закону та принципи