Лікарські рослини в лікуванні неврозів - Наталія Михайлівна Гарбарець
В окремих випадках, як це підтверджують деякі автори (Л.Р. Зленков, 2007, А.М. Свя-дош, 1982), стан хворих ставав важчим, частішали припадки, розвивалась звичка до тих чи інших медикаментів, розвивалась патологічна тяга до повторного їх введення (звикання) або не було позитивного результату.
Звернення до фітотерапевтичного методу лікування неврозів зумовлено пошуком позитивних впливів на хронізацію больового синдрому. Вирішальним фактором у цьому і в кінцевому рахунку ефективності лікування та прогнозу хвороби в цілому є адаптивна настанова самого хворого, який хоче і точно буде виконувати усі призначення лікаря-фітотерапевта, дотримуватись його рекомендацій, буде позитивно ставитись до всіх його лікарських вимог. Сам пацієнт буде налаштований на позитивне лікування, в даному випадку на фітотерапію, сам буде визначати результати лікування: відмінний, добрий, задовільний, без змін, стало гірше, залежно від умов (І.Г. Кодимова, А.Б. Данилов, 2011).
Сучасний рівень експериментальної і клінічної психофармакотерапії характеризується нагромадженням великої кількості фактичних даних щодо дії препаратів хімічного синтезу на нервово-психічний стан, про можливість використання їх при патологічних станах. Саме з цим можна пов’язати переважаючий в наукових експериментах і клініці емпіричний підхід в лікуванні такої групи хворих, як метод «проб і помилок» в системі вивчення і використання методів впливу на пацієнта з неврозами і не-врозоподібними станами.
Як зазначають А.В. Вальдман, Ю.А. Алек-сандровський (1957), визначальним фактором є не виразність психотравмуючого агента, не об’єктивна якісна характеристика негативно-підкріплюючого впливу, а патологічна оцінка, настанова, керування ситуацією або відсутністю методів уникнути такого впливу. Саме це і є пусковим механізмом будь-якого патоморфологічного або клінічного виявлення психічної адаптації чи дезадаптації. При цьому варто підкреслити сьогоднішній позитивний настрій, настанову щодо призначення лікарських рослин в лікуванні довготривалих, не завжди виліковуваних хвороб, позитивне ставлення до фітотерапії як останньої надії на виліковування або принаймні на покращення хворобливого стану.
Фітотерапевтичні рецепти для лікування окремих неврозів
Неврастенія, або астенічний невроз — це симптомокомплекс, який охоплює такі порушення, як дратівливість, часті зміни настрою, зменшення фізичної і розумової працездатності, млявість думок, зниження уваги, підвищення фізичної та розумової втомлюваності.
Основними симптомами є перш за все підвищена збудливість, порушення сну, неадекватні реакції на світло, звуки, погіршується увага, пам’ять, сон стає поверхневим, постійне відчуття втоми, відсутня душевна і фізична бадьорість, голова «тупо» думає, настрій пригнічений, часті скарги на бігання мурашок по тілу, гіперестезія волосистої частини голови, постійно холодні ноги, підвищена пітливість.
Неврастенія — це збудлива слабкість нервової системи, «зрив» вищої нервової діяльності внаслідок перенапруження збудливого або гальмівного процесів з порушенням їх рухливості, що спричиняється різними важкими переживаннями, життєвими ситуаціями, страхітливими моментами, емоціями негативного забарвлення.
Неврастенія виникає перш за все під впливом тривалої психотравми, що призводить до емоційної напруги, недосипання, які виникають після тривалого стану тривоги і великого розумового або фізичного перевантаження, пов’язаного з непомірними вимогами до особистості.
До неврастенії відносять також неврози внутрішніх органів. Дуже багато скарг стосовно шлунково-кишкового тракту: закрепи, проноси, блювання, відрижка, втрата апетиту або раптові напади голоду — «невроз шлунка». Досить частими є скарги на роботу серця, що розглядається в окремих підрозділах.
Фізіологічною основою неврастенічних симптомів є порушення сили, врівноваженості і рухливості нервових процесів, а саме збудливої слабкості, яка пов’язана з патологічною вибуховістю збуджувального процесу, патологічною інертністю і сильною від’ємною індукцією. «Постачальниками» неврастенічних пацієнтів є, як правило, люди зі слабкою і не-врівноваженою вищою нервовою діяльністю.
При лікуванні неврастенії як функціонального захворювання нервової системи, в основі якої лежить перенапруження функції клітин головного мозку, що спричиняє зворотні порушення у вищій нервовій діяльності у вигляді неадекватних реакцій на подразники зовнішнього середовища ситуаційного характеру, хворим необхідно призначати лікарські рослини із загальнозміцнюючими і тонізуючими властивостями.
При неврозах перевтоми, розумової чи фізичної, показані рослини зі стимулюючими властивостями. Наприклад, женьшень, левзея (маралій корінь), елеутерокок тощо. Для заспокоєння центральної нервової системи показані заспокійливі чаї, у складі яких є листя м’яти перцевої, корінь з кореневищем валеріани лікарської, плоди кмину звичайного, трави кропиви собачої, плоди фенхелю звичайного, листя бобівника трилистого, арніка гірська та ін.
При неврастенії гіперстенічної форми необхідно призначати лікарські рослини, до складу яких входять конвалія травнева, екстракт соснових шишок (у формі ванн).
Із сосни звичайної з лікувальною метою використовують весняні бруньки, хвою і живицю. Хімічний склад ефірної олії дуже багатий: пінени, сильвестрен, лимонен, скипидар. Останній завдяки розчинності в жирах подразнює шкіру і викликає рефлекторні зміни в усьому тілі. Ефірна олія, виділяючись через легені, подразнює рецептори бронхів, сприяє збільшенню секреції залоз бронхів, розрідженню мокротиння і видалення його із дихальних шляхів. Слід пам’ятати також і про те, що скипидар у великих дозах або при багаторазовому застосуванні викликає неспокій, задишку, безсоння, підвищення артеріального тиску, збудження центральної нервової системи, яке з часом змінюється її пригніченням. Усе це підтверджує загальну вимогу щодо фітотерапії як методу лікування різних форм функціональних порушень з боку нервової системи: одним пацієнтам показана, іншим — протипоказана.
При неврастенії, що супроводжується «неврозом шлунка», арніка гірська здатна усувати запори, зумовлені атонією товстої кишки, розширює судини головного мозку, тонізує і стимулює центральну нервову систему, а при збільшенні дози діє заспокійливо на центральну нервову систему.
Препарати валеріани лікарської є невід’ємною складовою при лікуванні неврастенії. Вона зменшує збудливість і підвищує функціональну діяльність центральної нервової системи, регулює серцеву діяльність, знижує артеріальний тиск. Призначається як засіб, що заспокоює нервову систему: при станах надмірного збудження, при істерії, відчуттях тривоги, розумовій перевтомі, мігренеподібних головних болях, безсонні від нервового перенапруження або нав’язливих думок, вегетоневрозах, неврозах серцево-судинної системи, для лікування і профілактики стенокардії, початкових стадій гіпертонічної хвороби.
При неврастенії, як і при неврозах будь-якого походження, з успіхом призначають також гінкго білоба, препарати якого випускають у формі капсул із вмістом стандартизованого екстракту листя рослини. Гін-кго білоба покращує мозковий кровообіг і постачання кисню та глюкози до мозку, нормалізує обмінні процеси, покращує кровообіг у кінцівках, перешкоджає агрегації тромбоцитів, має протинабрякову та антиоксидантну дії.
Призначається при дисциркуляторній енце-фалопатії різного ґенезу, що проявляється розладами пам’яті, уваги, зниженням інтелектуальних здібностей, почуттям страху, порушенням сну, запамороченням, дзвоном у вухах. Особливе значення препарати гінкго білоба мають у геріатрії, так як їх дія починається повільно і триває довго. Інших подібних препаратів рослинного походження такого характеру дії немає.
Рецепт № 1
Листя м'яти перцевої — 2 частини
Fol. Menthaрiperita
