Тотальний опір. Частина 2 - Ганс фон Дах
Конвой:
■ При інтенсивних діях малої війни супротивник допускає рух на дорогах лише в світлу пору доби. На вузлових пунктах зупиняють усі окремі транспортні засоби, після чого їх скеровують закритою колоною під ескортом через територію, на якій перебувають партизани.
■ На близько 20 вантажівок припадає два транспортні засоби конвою. Як правило, це танки, броньовані автомобілі або ж бронетранспортери. Як виняток, можуть бути також відкриті автомашини із закріпленими на кузові кулеметами або легкими зенітними гарматами.
■ Організація дорожнього конвою:
а) транспортна складова: 40-50 вантажівок;
б) конвойна команда: 1 піхотний взвод, 1 саперне відділення, 2 танки.
■ Конвойна команда охоплює:
а) начальника конвою на позашляховику чи бронетранспортері;
б) складову прикриття: 1 танк, 1 саперне відділення на багатомісних позашляховиках або бронетранспортерах;
в) бойову складову: 1 танк, 2 піхотні відділення на багатомісних позашляховиках або бронетранспортерах.
■ Послідовність автомашин конвою для поїздки: складова прикриття — транспортна складова (тут їде і начальник конвою) — бойова складова.
■ У місцях, де немає безпосередньої небезпеки удару з повітря, що загалом є нормою на окупованій території, транспортні автомашини їдуть тісно одна за одною — тільки з гальмівною дистанцією. Це полегшує завдання конвойній команді.
■ Якщо таке можливо, то супротивник завжди ставить на певний відрізок дороги ту саму конвойну команду, адже важливим є знання місцевості.
■ Транспортним колонам загрожує особлива небезпека на тих ділянках дороги, якими автомашини змушені рухатися повільно (круті підйоми, серпантин, покинуті місцевості, і населені пункти, ліси тощо). Наближення до таких критичних пунктів автоматично означає для конвойної команди найвищий рівень бойової готовності.
■ Коли конвой під'їжджає до якогось дорожнього загородження або ж потрапляє у засідку, то складова прикриття зупиняється. Танки та піхота відкривають по партизанах вогонь, тоді як сапери висідають і розбирають загородження. У цей час бойова складова сходить з дороги, робить обхідний маневр і атакує партизанів з флангів або з тилу.
■ Супровідні конвої отримують захист і підтримку від опорних пунктів, що охороняють шляхи. Вони розташовані вздовж дороги у важливих пунктах, а це переважно мости. Уночі конвої зупиняються на таких опорних пунктах (див. рис. на с. 164).
Убезпечення залізниці
Загальні зауваги:
■ Супротивник перебирає під свій контроль Швейцарську залізницю з персоналом, який тепер змушений працювати в умовах нового режиму[46].
■ Залізничники вдаватимуться до таких засобів боротьби, як шпіонаж, пасивний спротив та саботаж.
■ Залізниця дає безліч можливостей для підривної діяльності.
■ Супротивник мусить запровадити подвійний захист на залізничних вузлах:
1. Убезпечення від швейцарських залізничників.
2. Захист від формацій малої війни.
В охороні залізниці ми розрізняємо:
Убезпечення станції або вокзалу:
■ Другорядні станції та невеликі вокзальчики персонал швейцарської залізниці обслуговує без сторонньої допомоги.
■ Важливі станції та великі вокзали «мілітаризують». Виставляється охорона залізничних приміщень, а роботу працівників Швейцарської залізниці контролюють.
■ Організаційна схема мілітаризованого вокзалу:
■ Комендант вокзалу є «офіцером залізничних військ» ворожої армії. Він має технічну освіту залізничника, і його завданням є зробити все, щоби пасивний спротив та підривна діяльність стали неможливі.
■ Контролери ремонтних цехів та СЦБ мають відповідну залізнично-технічну освіту і належать до окупаційної влади, їхнім завданням є підтримка коменданта вокзалу.
■ Охорона вокзалу складається з окупаційних військових. Залежно від значущості вокзалу охорона дорівнює за чисельністю взводові або навіть роті.
Охорона станції має такі завдання:
1. Охороняти технічне обладнання від диверсій або ж відкритого нападу (нальоту). Для цього вона повинна:
а) утримувати пости на найважливіших пунктах;
б) здійснювати охоронний обхід території вокзалу та ближнього оточення силами патрулів.
2. Проводити відповідний контроль пасажирів та товарних вантажів.
■ Перевірка пасажирів та товарних потягів зазвичай обмежується окремими вибірковими контролями. Кожна людина, яка заходить на станцію, мусить знати, що її можуть перевірити. Однак в особливо напружені часи (як-от після масштабних підривних операцій, безпорядків, повстань тощо) проводять ретельну і систематичну перевірку пасажирів та товарів.
■ Охорона станції поділяється на три зміни:
Зміна 1: Вартові та патрульна служба.
Зміна 2: Вокзальна служба.
Зміна 3: Відпочиває (водночас є резервом нападу).
До кожної зміни входить 1/3 наявних у розпорядженні сил. Кожна зміна триває 8 годин.
* * *
■ Вокзальна служба. Проводить:
а) перевірку пасажирів;
б) перевірку товарів.
■ Основна частина відділення перебуває в будівлі станції та здійснює перевірку пасажирів. Одна група перевіряє у спеціальній прибудові товари.
■ Доступ до будівлі станції обмежено загородженнями («іспанський живопліт», спіралі колючого дроту). Відкритим залишається лише один вузький прохід.
■ На вхідних дверях стоїть вартовий.
■ Пасажир купує біля віконечка каси квиток. Тоді підходить до письмового столу. Тут перевіряють його документи і заповнюють формуляр про здійснену перевірку (зразок див. далі). Опісля пасажир подає для контролю свій багаж. Поки перевіряють багаж, обшукують його самого. Тобто його більш-менш ґрунтовно перевіряють на наявність прихованої зброї, листівок тощо. Під кінець огляду він отримує багаж назад і може вирушати на потрібний йому перон.
■ Підозрілих осіб відводять до облаштованого для допиту приміщення. Там ним займається командир взводу, який вирішує, кого слід пропустити, а кого — передати політичній поліції.
Захист колії:
■ Для убезпечення роботи колії застосовуються такі засоби: піший патруль, патруль на дрезинах і патруль на гелікоптерах.
Патруль звертає увагу на:
1. Слабо прикручені голівки гвинтів на стиках рейка-шпала.
2. Послаблені накладки (кріплення між двома рейками).
3. Пробоїни в рейках.
4. Підкладену вибухівку на колії.
5. Порушення щебеневого баластного шару або ж запалювальні шнури, що ведуть під колію і вказують на «вибухову пастку для потяга».
6. Пошкодження лінії електропередач, як-от зруйновані пострілами ізолятори, провислі дроти тощо.
■ Піший патруль.
Перевага: Можна розпізнати й найменші пошкодження чи пастки.
Недолік: Повільність (близько 2 км/год.).
■ Патруль на моторизованій дрезині.
Перевага: Швидкість (близько 15 км/год.)
Недолік: Можна розпізнати тільки пошкодження середнього або ж значного обсягу. Приховані потужні вибухові заряди, послаблені гвинти
