Конституція України. Науково-практичний коментар - Колектив авторів
Також важливим є право прокурора приймати до свого провадження у повному обсязі будь-яку кримінальну справу, незалежно від її підслідності. Зазначене право прокурора безпосередньо пов’язане із реалізацією його наглядових повноважень на стадії досудового розслідування.
З метою належної реалізації зазначеної конституційної функції прокуратура здійснює координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції, а також міжнародне співробітництво.
Функцією прокуратури є також нагляд за додержанням законів на завершальній стадії кримінального судочинства — при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Ця стадія пов’язана із суттєвим погіршенням правового статусу особи, обмеженням її певних прав і свобод у зв’язку з визнанням її винною у вчиненні правопорушення. Тому прокурорський нагляд у цій сфері набуває особливого значення.
Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, поперед нього ув’язнення, органах і установах, що виконують кримінальні покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами в цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків.
Відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, а також законів України «Про попереднє ув’язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу», «Про міліцію», «Про психіатричну допомогу», «Про судову експертизу» нагляд за додержанням законів у діяльності органів і установ, що виконують кримінальні покарання та інші примусові заходи, що обмежують особисту свободу громадян, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Основними завданнями такого нагляду є:
- забезпечення додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, гарантовані Конституцією України, захист їх честі і гідності;
- усунення порушень, пов’язаних з невідповідністю актів органів та установ, що виконують кримінальні покарання, вимогам Конституції України і чинним законам.
У процесі нагляду прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається в їх господарську чи оперативну діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Прокурор, який здійснює нагляд, має право:
- у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виконання покарань, опитувати осіб, які там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового чи виховного характеру;
- перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих органів та установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;
- прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі або застосування медичних заходів примусового характеру.
Постанови і вказівки прокурора (письмові чи усні) щодо усунення порушень вимог законодавства про порядок і умови тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов’язковими. Вони виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені особисто прокурором строки. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Кримінально-процесуальним законодавством встановлено, що розпорядження прокурора, які стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов’язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують.
Таким чином, функцію нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань та застосування інших примусових заходів, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, можна умовно поділити на дві частини:
- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах;
- нагляд за додержанням законів під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Такий поділ та окремий розгляд цих складових обумовлені тим, що для реалізації кримінальних покарань і примусових заходів установлені різні правові підстави, кримінальні покарання та інші примусові заходи виконуються та реалізуються різними державними органами та установами тощо. Відповідно організація і здійснення прокурорського нагляду за законністю діяльності цих органів та установ мають істотні відмінності, які регулюються відомчими актами Генеральної прокуратури України.
Крім функцій, визначених ст. 121 Конституції України, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функції, визначені п. 9 розділу XV «Перехідні положення».
Першою з них є нагляд за додержанням і застосуванням законів, здійснення якого зберігається за прокуратурою до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. До цього часу такі закони в дію не введено, тому прокуратура продовжує виконання цієї функції відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про прокуратуру». У ній зазначається, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами і громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Міські, районні (міжрайонні) і прирівняні до них прокурори здійснюють нагляд за додержанням та правильним застосуванням законів місцевими державними адміністраціями та іншими органами виконавчої влади місцевого рівня, місцевими радами та їх виконавчими органами, підприємствами, установами, організаціями міста чи району, незважаючи на їх відомчу підпорядкованість; місцевими осередками об’єднань громадян.
Прокурорський нагляд здійснюється за додержанням Конституції України і законів України, в тому числі міжнародних нормативно-правових актів (міжнародних договорів), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і які, таким чином, стали частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України). Передусім це стосується Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших угод і конвенцій у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина.
Конституційний Суд України у Рішенні від 16 квітня 2009 року № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) наголосив, що Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набрання чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України.
Завдання прокуратури зі здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів пов’язуються з метою утвердження принципу верховенства закону, відповідно до якого суспільні відносини регламентуються передусім актами найвищої юридичної сили — законами, яким повинні відповідати всі інші нормативно- правові акти. У цьому зв’язку на прокуратуру
