Справжня історія Стародавнього часу - Олексій Мустафін

Гера — покровителька сім’ї й любові між чоловіком і дружиною. Брат Зевса — Посейдон — був богом морів, його часто змальовували на колісниці, запряженій білими конями і з тризубом у руці. Ударом тризуба, як вірили греки, Посейдон викликав буревії та землетруси. Ще один брат Зевса — Аїд — був богом підземного світу та «царства мертвих». За дружину собі він обрав Персефону, доньку богині землеробства Деметри. Греки вважали, що кожні півроку, коли Персефона жила у підземному царстві, Деметра сумувала, і у світі наставали осінь і зима. А коли поверталася — Деметра раділа, і приходила весна.

Улюбленою донькою Зевса була богиня війни та мудрості Афіна. Вона нібито народилася з голови батька, до того ж одразу в бойових обладунках. Афіну вважали також покровителькою наук і ремесел. Богом ремесла був Гефест — його навіть уявляли як кульгавого коваля. Дружиною Гефеста визнавали богиню кохання і краси Афродіту. Вона, за легендою, народилася з морської піни. Афродіту часто зображували з її сином Еротом — крилатим хлопчиком із луком і стрілами. Вважали, що саме стріли Ерота викликають кохання: і не лише між людьми, а й між богами.

Народження Афіни. Зображення на чорнофігурній амфорі (Національний археологічний музей у Мадриді) Теракотові фігурки із зображеннням богинь (Археологічний музей Дельф)

Бог торгівлі та мандрівок Гермес крил не мав. Він обходився крилатими чобітками. Але саме його боги зробили своїм вісником. За легендами, Гермес із дитинства виявляв не лише швидкість, а й неабияку спритність, тому його вважали ще й богом облуди й шахрайства. Богом виноробства був Діоніс, богом сонця — Геліос, богинею місяця — Селена. Богинею місячного сяйва і полювання називали Артеміду. Брат Артеміди Аполлон, якого мали за зразок чоловічої краси, був богом сонячного світла і мистецтв, а також близької до них лікарської справи. Щоправда, за кожне з дев’яти мистецтв відповідала ще й окрема богиня — муза, а богом-лікарем вважали сина Аполлона Асклепія.

«Скеля піфії» у Дельфах (сучасний вигляд)

Найшанованіший храм Аполлона був розташований у містечку Дельфи. До нього з усієї Греції зверталися за порадами і пророцтвами. Щоб їх отримати, жриця, яку називали піфією, сідала біля священної ущелини. Під впливом отруйної пари, яка йшла з ущелини, вона непритомніла і вигукувала окремі слова. Інші жерці «перекладали» їх більш звичною мовою, але доволі заплутано, тож зміст деяких пророцтв — або ж оракулів — ставав «зрозумілим» лише після того, як події відбулися. Проте греки вірили, що піфія ніколи не помиляється.

Історія, що збереглася завдяки міфам

1. Звільнення грецьких держав від критського панування. Цар Тесей. Про історію перших грецьких держав ми знаємо небагато. До того ж, переважно з легенд і міфів, у яких справжні події часто-густо переплітаються із цілком казковими розповідями. Так, батьком найславетніших царів неодмінно проголошували Зевса. У міфах герої майже на рівних спілкувалися з богами і воювали з чудовиськами, які можуть існувати хіба що в уяві оповідачів. Але водночас у багатьох легендах залишилися згадки про справжні події, які відбувалися у II тисячолітті до нашої ери.

Тесей і Мінотавр. Зображення на чорнофігурній амфорі (Лувр)

У місті Афіни з гордістю розповідали міфи про місцевого героя Тесея. Син царя Егея здобув слави ще замолоду, коли звільнив околиці рідного міста від розбійників. Один із них — Прокруст — був відомий тим, що примушував подорожніх лягати в його ліжко, і, оскільки жодному воно не підходило за розміром, вбивав їх. Але Тесей розправився з Прокрустом так само, як той поводився зі своїми жертвами.

Значно важче було звільнити батьківщину від влади Криту. Легенда розповідає, що заморські володарі примушували мешканців Афін сплачувати данину людьми — щороку сімох хлопців і сімох дівчат відправляли до Кносса, де їх приносили в жертву Мінотавру (греки уявляли його казковим чудовиськом). Тесей умовив батька відправити разом з іншими на Крит і його. Пообіцявши на знак щасливого повернення змінити чорні вітрила на своєму кораблі на білі.

Царевичу допомогла закохана в нього донька критського царя — Аріадна, яка таємно передала йому меч і клубок ниток. Прив’язавши один кінець нитки біля входу до Лабіринту, Тесей — після того як убив Мінотавра — зміг швидко вибратися на волю і втекти з острова. Але він забув обіцянку, що дав батькові, а той, побачивши здалеку чорні вітрила, з розпачу кинувся у море, яке відтоді почали називати Егейським.

2. Від Даная до Персея. Одним із перших царів міста Аргос легенди називають Даная. Міфи стверджують, що він тривалий час жив у Єгипті — можливо, разом зі своїми вояками, служив у війську гіксоських володарів, або ж фараонів. Та зрештою змушений був тікати на батьківщину. І прихопив з собою чимало золота. З таким скарбом здобути владу над Аргосом йому було нескладно. Проте невдовзі додому повернулися й інші грецькі найманці, які вважали, що Данай привласнив їхню здобич. Боротьба між ватажками завершилася тим, що владу і скарби аргоського царя успадкував його зять Лінкей. Припускають, що саме Лінкею належить найвідоміша золота маска, знайдена у Мікенах, зроблена, вочевидь, за єгипетським зразком.

Золота поховальна маска, знайдена в Мікенах (Національний археологічний музей в Афінах)

Минуло багато років, і царем Аргосу став онук Лінкея Акрісій. В Акрісія була красуня-донька Даная, але він мріяв про нащадка-хлопчика, якому міг би передати свою владу. У відчаї володар звернувся до піфії, проте отримав жахливу відповідь-попередження, що він загине від руки онука. Наляканий цар ув’язнив власну доньку, а коли в неї все одно народився син Персей, замкнув обох у дерев’яній скрині й кинув у море.

Хвилі прибили скриню до одного з сусідніх островів. Персей виріс у палаці місцевого володаря, але той закохався в Данаю і зрештою вирішив позбутися хлопця. Для цього цар наказав Персею здобути голову Медузи Горгони — чудовиська, яке одним поглядом перетворювало на камінь кожного, хто дивився їй в очі. Але герой впорався із завданням, жодного разу не глянувши на Медузу, бо бачив її, наче у дзеркалі, у своєму щиті. Коли ж цар не повірив у перемогу над Горгоною, Персей просто показав йому свою здобич — і