Чому люди тупі? Психологія дурості - Жан-Франсуа Марміон
Відповідно до своїх переконань, 5 вересня 1977 року Джиммі Картер відправив на космічному зонді «Вояджер 1» послання інопланетянам. Представивши їм зонд і Землю, Джиммі Картер звернувся до них так: «Це подарунок від маленького далекого світу: наші звуки, наша наука, наші зображення, наша музика, наші думки і почуття. Ми намагаємось вижити в наш час, щоб мати змогу жити у вашому. Ми сподіваємося, що прийде день, коли, розв’язавши проблеми, які стоять перед нами, ми приєднаємось до спільноти галактичної цивілізації. Ці записи представляють наші сподівання, нашу рішучість і нашу добру волю в цьому Всесвіті, такому величезному й неймовірному».
Те, що Джиммі Картер, лауреат Нобелівської премії миру 2002 року, автор численних книг про політику, був таким наївним, що відправив послання інопланетянам, хоч воно може долетіти не раніше, ніж через сорок тисяч років, і, хай там як, ми про це не дізнаємось, тому що передавання даних з зонда припиниться після 2025 року, змушує замислитись.
Проте Картер не єдиний, хто відправляв послання інопланетянам. 19 листопада 2017 року журнал «Science Post» оголосив, що команда астронавтів SETI (Search for Extra-Terrestrial Intelligence) відправила радіозвернення з даними про планети нашої Сонячної системи, структуру ДНК, малюнок людської істоти та іншу базову інформацію про Землю та її мешканців у напрямку сусідньої системи, однієї з найближчих із тих, котрі мають потенційно заселену планету, таку близьку, що ми змогли б отримати відповідь швидше, ніж за 25 років, значно поміркованіший термін, погодьмося, хоч іще й не завтра.
І ще дивно: такі науковці, як фізик Стівен Гокінґ і астроном Ден Вертімер, науковець SETI в Каліфорнійському університеті (Берклі), застерігали владу щодо ймовірних проблем спілкування з інопланетянами, «цивілізація яких, здатна отримати й зрозуміти ці послання, має бути значно давніша й розвиненіша за нашу в технологічному плані». Ден Вертімер зауважив: «Це наче гукати в лісі, не дізнавшись спочатку, чи не живуть у ньому тигри, леви, ведмеді чи інші небезпечні тварини».
Такі речі спантеличують…
Вельми розумні особистості бувають аж настільки засліплені своїми віруваннями, що готові поступитися свободою критики, пожертвувати власним щастям і навіть життям.
Стів Джобс, геніальний прозорливець, засліплений своїми переконаннями
Його називали богом високих технологій, iGod, він часто говорив про «магічне мислення», здатне змінювати світ за власним бажанням. Воно справді працювало, коли він втілював свої геніальні ідеї, але виявилось безсилим проти рака.
На думку його біографів, Даніеля Ішбіа і Волтера Айзексона, та й з огляду на все, що він зміг втілити, Стів Джобс був дуже розумним, навіть геніальним. Даніель Ішбіа, журналіст і автор «4 життя Стіва Джобса: біографія Стіва Джобса», описує його так: «Невгамовний, перфекціоніст, позначений геніальністю й обдарований вродженим почуттям краси, Джобс був здатний на великі мрії й мав талант надихати ними інших […] Це був не президент компанії, а справжній митець у пошуках вічного Ґрааля, естет, яким рухало бажання змінити світ…»
Волтер Айзексон, письменник, автор біографій Альберта Ейнштайна, Генрі Кіссінджера й Бенджаміна Франкліна, на початку біографії Стіва Джобса цитує маленьку фразу з рекламної кампанії Apple «Думай інакше»: «Світ змінюють тільки такі божевільні, які думають, що здатні його змінити».
Біологічний батько Стіва Джобса був сирійцем. Мати — американка. Студентка-одиначка, народивши, вона віддала дитину на усиновлення родині Джобсів за умови, що хлопець обов’язково навчатиметься в університеті. Ця родина жила дуже скромно. Вони погодилися. Невдовзі сім’я переїхала до Кремнієвої долини. Стів Джобс захоплювався Індією та буддизмом. У підлітковому віці був гіпі, пізніше удвох з товаришем довго подорожував Індією, повернувся додому, почав учитися в університеті й через три місяці покинув. Потім він самостійно вчився на курсах каліграфії, що зміцнило його естетичний смак, ціле літо жив у фруктовому саду, де харчувався самими яблуками. Трохи згодом заснував Apple зі своїм другом Стівом Возняком і в 25 років став наймолодшим американським мільйонером. Він оточував себе геніями, від яких умів брати найцінніше, розкриваючи їхні таланти завдяки своїй харизмі. Його геніальні ідеї — Apple I, Apple II, Pixar, iMac, iPod, iTunes, iPhone, iPad — і це далеко не повний перелік. Його життя було всіяне перешкодами, та він завжди долав їх і рухався далі. Крім останньої, рака підшлункової залози.
Коли йому діагностували пухлину підшлункової залози 2003 року, лікарі вкрай схвилювалися, виявивши, що пухлина операбельна. Але Стів Джобс відмовився від операції. Буддист і вегетаріанець, він скептично ставився до традиційної медицини й непохитно вірив в альтернативні методи, один химерніший за інший. Він ходив до цілителів, натуропатів, голкотерапевтів, ковтав рослинні капсули, пив фруктові соки й подовгу постував. 2004 року нові дослідження показали, що салат з кульбаб не діє на ракові клітини: пухлина поширилась за межі підшлункової залози. Тоді він погодився на операцію, та було вже, на жаль, запізно. У квітні 2009 року йому зробили пересадку печінки в Інституті трансплантології Методистської університетської лікарні Мемфіса (Теннессі). Він працював в Apple до самої смерті в жовтні 2011 року у 56 років.
Друзі й біографи Джобса замислювались над двоїстістю його особистості. Геніальний винахідник, здатний зрушувати гори, але нездатний відсторонитися від дурниць, які прискорили його кінець. Можливо, нав’язлива думка про те, що біологічні батьки відмовились від нього, змусила його заповнювати цю порожнечу езотеричними пошуками? У сім років його боляче вразили слова дівчинки, якій він розповів, що батьки віддали його на всиновлення: «То батьки не любили тебе?» Названі батьки розрадили його з делікатністю, яку завжди виявляли. Вплив контркультури гіпі в Кремнієвій долині у 1970-х роках теж, без сумніву, сформував його бажання йти шукати «просвітлення» деінде, зокрема в Індії.
«Галілей помилявся — церква мала рацію»
Ірраціональні переконання часом становлять небезпеку не лише для їхніх носіїв. Є такі люди, які, може, й не вірячи в те, що говорять, застосовують увесь свій розум, щоб через вплив, навіювання чи прозелітизм переконати вразливі душі.
У згаданому вище документальному фільмі «Закони ментальної привабливості» Анрі Брох говорить: «Кожен четвертий європеєць вірить, що Земля є центром і все обертається довкола».
Кілька років тому, 6 листопада 2010 року, у готелі «Ґарден Інн» у місті Саут-Бенд штату Індіана, за 150 км від Чикаго, відбувся начебто науковий конгрес під назвою «Галілей
