Новітнє вчення про тлумачення правових актів - Колектив авторів

психофізіологічної експертизи». Але ж висновок психофізіологічної експертизи може бути не тільки позитивним, а й негативним. То в який же спосіб треба витлумачити наведене положення Закону «Про охорону праці», щоб стверджувати, що це положення передбачає наявність позитивного висновку психофізіологічної експертизи? Його треба витлумачити з урахуванням цілі даного законодавчого положення. Його об’єктивна ціль полягає в тому, щоб не допустити до виконання відповідних робіт осіб, що не мають необхідних для їх виконання психофізіологічних якостей або мають такі психофізіологічні якості, які несумісні з виконанням таких робіт. Тому частину третю ст. 5 Закону «Про охорону праці» слід розуміти так, що вона вимагає, щоб працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки або роботи, які потребують професійного добору, мали висновок психофізіологічної експертизи про можливість виконання ними таких робіт. § 97. Основний зміст історичного тлумачення актів законодавства

Історичне тлумачне полягає у врахуванні при тлумаченні актів законодавства світового історичного правового досвіду, змін у суспільних відносинах, що відбулися з моменту прийняття нормативно-правового акта, а також змін у правовій системи.

Воно є допоміжним способом тлумачення, який повинен матися на увазі в перебігу всього процесу тлумачення, а також застосовується після мовного і логічного опрацювання нормативних положень і вирішення колізій між правовими нормами шляхом їх системного тлумачення.

1. Зазвичай в юридичній літературі йдеться про історичний спосіб тлумачення нормативно-правових актів. Ще на початку минулого століття до найбільш відомого енциклопедичного видання була включена стаття про історичне тлумачення законів[313]. Є. В. Васьковський, що в той же час видав свою фундаментальну роботу, присвячену тлумаченню актів цивільного законодавства, також використовував термін «історичне тлумачення»[314].

Термін «історичне тлумачення» використовується в роботах Ю. М. Тодики[315], П. Ю. Недбайла[316], О. Ф. Черданцева[317], П. С. Елькінд[318], А. С. Піголкіна[319], О. Ф. Скакун[320]. М. С. Кельман і О. Г. Мурашин перевагу надають терміну «історико-політичне тлумачення», «історико-політичний спосіб тлумачення»[321].

Європейський Суд з прав людини використовує термін «еволюційне» тлумачення». Еволюційне у вітчизняній літературі позначається як динамічне тлумачення. Хоч у науковій літературі інколи динамічне тлумачення, ототожнюється з об’єктивною теорією тлумачення (теорією волевиявлення, текстуалізму) на противагу статичному тлумаченню, що ототожнюється із суб’єктивною теорією тлумачення (теорією волі).

§ 98. Врахування світового правового досвіду як один із проявів історичного тлумачення актів законодавства

Врахування світового правового досвіду при тлумаченні актів законодавства необхідне в перебігу всього правотлумачного процесу. Без врахування цього аспекту історичного тлумачення воно перетворюється в непрофесійну діяльність.

1. Та наука, на якій виросли фахівці-юристи, що сьогодні інтерпретують нормативно-правові акти, це — наука радянська. Її не слід ігнорувати, але ж і некритичне її сприйняття було б неправильним, особливо з огляду на те, що комуністична ідеологія лише формально визнавала наступництво марксистсько-ленінського вчення по відношенню до історичної світової (в т. ч. правової) думки. Насправді, комуністичні ідеологи прагнули укоротити історичну пам’ять, щоб вона не сягала далі Маркса та Енгельса в глибину віків, а також не допустити її відхилення вбік.

Тому історичне тлумачення в угоду комуністичній ідеології зводилось радянською правовою наукою до співпоставлення норм права з раніше чинними нормами, вивчення матеріалів законодавчих органів, соціально-політичних обставин, за яких приймався закон, та практики його застосування[322]. З таким розумінням історичного (історико-політичного) тлумачення погоджувались А. С. Піголкін[323] і О. Ф. Черданцев[324], які лише доповнювали зміст історичного тлумачення зазначенням на необхідність врахування мети закону[325]. У подібний спосіб історико-політичне тлумачення розуміла і П. С. Елькінд[326]. Ю. М. Тодика досліджував проблеми тлумачення Конституції і законів України уже в умовах, коли ідеологічний тиск на науковців не здійснювався. Подекуди здійснювався лише адміністративний тиск. Але традиції та уявлення, що сформувались десятками років, долати непросто. Тому Ю. М. Тодика також не побачив необхідності у поглибленні розуміння історичного тлумачення нормативно-правових актів[327].

Історичний чинник при тлумаченні нормативно-правових актів