Конституція України. Науково-практичний коментар - Колектив авторів
Повноваження народного депутата України припиняються також у разі його смерті.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, в тому числі за його особистою заявою, приймає Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу. За встановленим Законом України «Про статус народного депутата України» порядком воно приймається в десятиденний строк за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регламенту.
Прийняте Верховною Радою України рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України перегляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не передбачають можливості поновлення цих повноважень. Таке рішення оформляється відповідною постановою Верховної Ради України і публікується в газеті «Голос України».
У контексті ж порівняння та розкриття підстав і порядку дострокового припинення повноважень народного депутата України слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)», яким, зокрема, розтлумачено, що частина третя статті 81 Конституції України, яка передбачає порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передбачених частиною другою статті 81 Конституції України, і не поширюється на випадки, передбачені частиною другою статті 78 Конституції України. А до випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 78 Конституції України, застосовується відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України судовий порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України.
Принциповим є положення про те, яким чином у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково. Так, його повноваження в цьому випадку припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду. Тобто порядок і підстави відповідного дострокового припинення повноважень повинні визначатися виключно законом.
Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України визначено Законом України «Про статус народного депутата України» (ст. 5) та Регламентом Верховної Ради України. Так, комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.
Комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регламенту, у разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду розглядає їх і в разі незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.
За рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов’язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України, який не виконує вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.
Як у випадку реалізації Головою Верховної Ради України права звернутися до суду, так і в разі здійснення відповідного обов’язку за рішенням парламенту, відповідне право чи обов’язок згідно з законом можуть реалізовуватися (виконуватися) Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України.
Відповідно до норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 180) позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Вищого адміністративного суду України. Рішення ж, прийняте за наслідками розгляду справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, оскарженню не підлягає.
Рішення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимог щодо несумісності депутатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним і не потребує затвердження постановою Верховної Ради України. Інформація про таке рішення повідомляється Головою Верховної Ради України на пленарному засіданні парламенту. Відповідне повідомлення публікується в газеті «Голос України».
Стаття 82.
Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.
Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.
У статті встановлюються головні передумови початку роботи парламенту, визначається загальний порядок і нормативно- процесуальна основа діяльності Верховної Ради України.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп/2002 (справа щодо повно- важності Верховної Ради України) визначено, що положення ч. 1 коментованої статті, за яким Верховна Рада «працює сесійно», необхідно розуміти так, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів — сесій, на які збирається в конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік. Саме під час сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради, засідання її комітетів та комісій. Верховна Рада на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду й вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні й тижні пленарних засідань, роботи комітетів та комісій, народних депутатів у виборчих округах, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань парламенту тощо.
Отже, частина 1 статті визначає основну організаційну форму діяльності Верховної Ради України, яка здійснюється в чітко визначені строки як безпосередньо, так і через сформовані комітети, комісії і фракції. Сесія як організаційно-правова форма реалізації повноважень традиційно притаманна діяльності не лише парламенту, але й іншим представницьким органам загальної компетенції (в Україні — Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради). Загалом сесія — це важлива організаційна форма діяльності представницького колегіального органу влади, в межах якої поєднуються різні форми колективної діяльності депутатів щодо підготовки, попереднього обговорення і остаточного прийняття державно-владних рішень. Її сутність полягає в тому, що депутати — члени колегіального органу влади у встановлений термін збираються разом для спільного обговорення питань, віднесених до їхньої компетенції, і шляхом комбінування різних організаційних форм, що враховують професійне розмаїття та політичні погляди депутатів, приймають спільні остаточні рішення.
Саме тому «сесія» як форма реалізації повноважень парламенту регламентується на рівні Основного Закону країни. Як зазначив Конституційний Суд України у згаданому Рішенні, «спільна діяльність народних депутатів України у режимі функціонування єдиного органу законодавчої влади — парламенту — можлива лише не засіданнях Верховної Ради під час її сесій і неприпустима поза цими засіданнями і за межами сесій».
Сесія є формою здійснення владних
