Чинність і дія кримінального закону в часі - Юрій Анатолійович Пономаренко
Див.: Ришелюк А.Н. Длящиеся и продолжаемые преступления в уголовном праве: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. – К.: Киевский университет имени Тараса Шевченко, 1992. С. 14, 18.
(обратно) 383Див.: Харченко В.Б. Уголовное право Украины: пособие для подготовки к государственному (выпускному) экзамену: Учеб.-практ. справочник. – К.: Атика, 2000. С. 22-23.
(обратно) 384Див.: Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации: В 2 т. Т. 1 / В.Е. Батюкова, А.Е. Жалинский, Ю.Б. Мельникова и др. Под ред. О.Ф. Шишова. – М.: Новая волна, 1998. С. 24.
(обратно) 385Див.: Уголовное право Российской Федерации. Общая часть: Учебник / С.В. Афиногенов, Л.Д. Ермакова, Б.В. Здравомыслов и др. Под ред. Б.В. Здравомыслова. – М.: Юристъ, 1999. С. 39.
(обратно) 386Див.: Крастыньш У., Лихолая В., Ниедре А. Комментарий к Уголовному закону. Общая часть. – Рига: Фирма “AFS”, 2000. С. 25.
(обратно) 387Див.: Уголовное право. Общая часть: Учебник для вузов / М.И. Ковалев, И.Я. Козаченко, З.А. Незнамова и др. Под ред. И.Я. Козаченко и З.А. Незнамовой. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998. С. 37; Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации с постатейными материалами и судебной практикой / В.Д. Боровиков, О.Л. Дубовик, А.Э. Жалинский и др. Под общ. ред. С.И. Никулина. – М.: Менеджер; Юрайт, 2001. С. 34.
(обратно) 388Див.: Российское уголовное право. В двух томах. Том І. Общая часть / Н.Г. Иванов, В.С. Комиссаров, Н.А. Лопашенко и др. Под ред. А.И. Рарога. – М.: Профобразование, 2001. С. 40.
(обратно) 389За твердженням М.І. Блум такі пропозиції ще на початку ХХ століття висловлювали німецькі криміналісти Герланд і Франк. (Див.: Блум М.И. Время и место совершения преступления // Ученые записки Латвийского государственного университета имени Петра Стучки. Том 212. Вопросы борьбы с преступностью. – Рига: РИО ЛатвГУ им. Петра Стучки, 1974. С. 4.)
(обратно) 390Див.: Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для юрид. вузів і фак. / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. С. 80.
(обратно) 391Див.: Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юристъ, 1999. С. 59-61; Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. С. 59-60; Курс советского уголовного права. Часть общая. Том ІІ. Преступление / А.А. Пионтковский. Ред. кол.: А.А. Пионтковский, П.С. Ромашкин, В.М. Чхиквадзе. М.: Наука, 1970. С. 89.
(обратно) 392Див., наприклад: Гонтарь И.Я. Преступление и состав преступления как явления и понятия в уголовном праве. – Владивосток, 1997. С. 97; Игнатов А.Н., Костарева Т.А. Уголовная ответственность и состав преступления: Лекция / Под ред. Ю.А. Красикова. – М.: ИНФПА-М-НОРМА, 1996. С. 27.
(обратно) 393Див.: Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Юридическая литература, 1963. С. 106; Кузнецова Н.Ф. Преступление, состав преступления, диспозиция уголовного закона // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1967. – № 54. – С. 36-38.
(обратно) 394Див.: Ребане И.А. Понятие преступления и состава преступления // Проблемы совершенствования гражданско и уголовно-правового законодательства в свете решений XXV Съезда КПСС и новой Конституции СССР: Тез. докл. респ. научн. конф., посвящ. 400-летию Вильнюсского ун-та (1-2 февраля 1979 г.) – Вильнюс: Вильнюсский гос. ун-т, 1979. С. 21.
(обратно) 395Див.: Марцев А.И. Преступление как социальное явление // Современные проблемы правовой теории и практики: Сборник научных трудов. – Омск: Омский юридический институт МВД России, 1997. С. 5.
(обратно) 396Див.: Землюков С.В. Преступный вред: теория, законодательство, практика: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук. – М.: Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, 1993. С. 4, 14.
(обратно) 397Див.: Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Курс лекций. Часть общая. – М., 1994. Том. І. С. 323.
(обратно) 398Див., наприклад: Коган В.М. Логико-юридическая структура советского уголовного закона. – Алма-Ата: Казахстан, 1966. С. 17. Я погоджуюся з висловленим М.І. Бажановим та М.Д. Дурмановим судженням про маловдачність термінів “формальний” і “матеріальний” склади злочинів (Див.: Бажанов М.И. Уголовное право Украины – Днепропетровск: Пороги, 1992. С. 37; Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1955. С. 42.). Однак буду їх використовувати у цій роботі з огляду на те, що вони устоялися в науці і цілком однозначно розуміються.
(обратно) 399Див.: Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики). – Харьков: Основа, 1999. С. 3.
(обратно) 400Див.: Абрамявичюс А. О соотношении времени действия уголовного закона и времени совершения преступления // Право. 22. Совершенствование форм и методов борьбы с преступностью в Литовской ССР: Сб. научн. тр. – Вильнюс: Министерство народного образования ЛитССР, 1989. С. 16.
(обратно) 401Див.: Уголовный закон и преступление / Э.Т. Борисов, О.В. Корягина, И.Б. Степанова, Э.С. Тенчов, Т.М. Явчуновская. Под ред. Э.Т. Тенчова. – Иваново: Ивановский государственный университет, 1997. С. 19.
(обратно) 402Зрозуміло, що така штучно створена сукупність злочинів може формально стати підставою для призначення особі більш суворого покарання, ніж їй могло б бути призначене, якби обидва діяння були кваліфіковані як одиничний злочин. Уявляється, що уникнення такого більш суворого покарання має здійснюватися шляхом обов’язкового використання в такій ситуації поглинання більш суворим покаранням менш суворого.
(обратно) 403Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22,243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата): Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року // Офіційний вісник України. – 1997. – № 20. – Ст. 117.
(обратно) 404У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів): Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 7. – Ст. 255 (пункт 2).
(обратно) 405В цьому плані слід відзначити високу етимологічну точність термінів “пряма” та “зворотна” дія кримінального закону. Звичайно, вони не повинні сприйматися буквально і розумітися як дія закону “вперед” і “назад”. Їх точність полягає у правильному відображенні критерію, покладеного в основу виділення цих видів дії кримінального закону. Дійсно, якщо злочин було вчинено після набуття кримінальним законом чинності, то має місце пряма послідовність: закон → злочин → дія закону. Якщо ж злочин було вчинено до набуття законом чинності, то така послідовність зворотна: злочин → закон → дія закону.
(обратно) 406Брайнин Я.М. Советское уголовное право. Общая часть (Лекции, читанные в Киевском государственном университете). Вып. 1. – К.: Изд-во Киевского государственного университета им. Т.Г. Шевченко, 1955. С. 163.
(обратно) 407У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа