Позбав мене від нареченого, сестричко - Ольга Обська
Розділ 44. Перевірка
Ліза подумки підмітила, наскільки досвідченим був її партнер. Він вміло вів її, обходячи інші пари, що кружляли навколо. Їй подобалося, як лагідно, але невблаганно диктує він її тілу, що робити і як рухатися. Їй подобався його натиск, стрімкість, наполегливість, більш властива палкому танго, ніж сентиментальному вальсу.
І хто ж цей таємничий містер ікс, який перетворив ніжний танець на поєдинок? Ліза вловлювала щось знайоме у його постаті, рухах, у тому, як він торкався її. Брайан? Але чому він мовчить? Заговорити з ним першою? А що як це не він, а його двоюрідний брат? Адже вони дуже схожі. Одного разу одна горезвісна леді вже переплутала їх. Не хотілося б Лізі повторити її сумнівний "подвиг".
Втім, ніхто не змушує говорити про щось особисте, можна ж почати з нейтральної теми.
— Чудовий маскарад, чи не так? — Ліза вирішила промацати ґрунт. — Господар замку дуже постарався створити святкову атмосферу.
— Безперечно, — погодився її партнер. — Маскарад — чудовий привід для веселощів і... розіграшів, чудова нагода когось обдурити, чи не так?
Лізі почувся в його словах докір. Гарні губи (єдине, чого не приховувала маска) вигнулися в усмішці. Адже це його губи? Інакше чому б її охоплювало хвилювання, коли вона дивиться на них?
— Так, згодна з вами. Маскарад дає можливість приміряти новий образ, залишитися невпізнаним. Але... ви не бажаєте розкрити своє інкогніто?
— Ні, — "Зорро" знову посміхнувся.
Ліза ніколи не думала, що це так цікаво — читати емоції по одним губам. Його усмішка вийшла похмурою, саркастичною і небезпечною.
— Головне правило маскараду — залишитися невпізнаним до кінця балу, — вирішив пояснити він. — На того, кому це вдасться, чекає приз.
— Тоді мушу засмутити — призу вам не отримати, — Ліза зробила зловтішну гримасу, яку, втім, "Зорро" помітити не міг. У нього теж була можливість читати її емоції лише по губах. — Я вас упізнала, містере маско.
Дотримуючись темпу музики, що сповільнюється, "Зорро" теж сповільнився. А Лізу ще несло за інерцією убік, але він міцно тримав за талію, тому, сама того не чекаючи, вона зробила гарний танцювальний прогин. З цього вельми залежного від партнера положення Лізу вивели обережно і плавно. Вона виявилася притиснутою до його пружного тіла.
— І хто ж, на вашу думку, ховається за моєю чорною маскою? — видихнув містер ікс у вухо. — Майте на увазі, що за правилами карнавалу у вас буде лише одна спроба.
Що називається, вгадай мелодію з однієї ноти?
Він знову кружляв Лізу у вальсі, темп якого прискорився. Але в її вухах ще стояв його шепіт. Цей голос важко переплутати з іншим. Вона майже не сумнівалася, що вальсує із Брайаном. Але для повної впевненості їй потрібно було торкнутися його спини.
Думаєте, це так просто зробити? Її долоня лежала на плечі. Наче тут і до спини зовсім недалеко. Але як на зло, у "Зорро" виявилися непристойно широкі плечі. На хвилинку — як у Брайана. Лізі довелося скоротити дистанцію та трохи щільніше обхопити партнера. Здається, він був не проти. Вона навіть встигла помітити, що він знову чомусь усміхнувся.
Щойно її долоня дісталася потрібного місця, всі сумніви відпали — перед нею Брайан! Вона відчула те, що вже одного разу відчувала — незрозуміле тепло, навіть жар. Хоча, якщо бути точною ні слово "тепло", ні слово "жар", не підходили для опису того, що Ліза відчувала. Чомусь людство не придумало поки що правильних термінів для паранормальних відчуттів.
— Ось ви себе й видали, леді-розбійнице! — кровожерливо заявив "Зорро". Вірніше, Брайан.
Ліза різко повернула руку на плече, наче її застукали на гарячому. Звісно, вона себе видала. Яка нормальна леді цікавитиметься його спиною, крім Лізи?
— Хоча я вас упізнав одразу. Щойно ви увійшли до зали. Кому б ще спало на думку надіти цей войовничий пікантний привабливий костюм розбійниці? Яка інша леді заткне собі за пояс пістолет?
Брайан говорив з нотками обурення, ніби Ліза винна, що він так швидко її упізнав.
— Ви думаєте, що вас можна переплутати з кимось іншим? — продовжував він її викривати. — Ваша спокуслива зухвалість видає вас у кожному вашому русі, вашою інтригуючою непередбачуваністю просякнуте кожне ваше слово, а ваші жіночні форми однаково спокусливі у будь-якому вбранні.
Його слова були схожі на вишукані компліменти, але інтонація була обвинувальною. Лізу заводив цей контраст. Вона теж не збиралася довго мовчати.
— Думаєте, мені потрібен час, щоб упізнати вас? Я теж одразу зрозуміла, хто переді мною…
— Навіщо ж тоді влаштували перевірку? — не дав договорити Брайан. — Не хотіли переплутати з моїм двоюрідним братом, як колись переплутала Анаель? Однак у всьому іншому ви не вважали ганебним її наслідувати.
— Про що це ви? — здивувалася Ліза.
Темп музики прискорювався, змушуючи партнерів сильніше притискатися одне до одного. Щоб не збитись, довелося стати єдиним цілим. Вальс якийсь неправильний. Гарячий, відвертий, як партнер Лізи.
— Я про те, що ваш хитрий план зірвати заручини, запаливши в мені пристрасть, вам удався, — Брайан почав кружляти Лізу, піднявши над підлогою.
Важко міркувати, не відчуваючи твердого ґрунту під ногами. Але вона не забула обуритися:
— Запаливши пристрасть? Та це останнє, що я збиралася робити!
Картина почала прояснюватись. Так ось чому Брайан похмуріший за грозове небо. Ще б пак! Ліза лише зараз зрозуміла, як у його свідомості виглядає історія їхнього з сестрою обміну. Брайан подумав, що вона збиралася захопити його, щоб він перехотів одружуватися з Елізабет. Колись він обпікся, коли зіткнувся з тим, що його почуттями безжально грали, а тепер вирішив, що історія повторюється?
— Не вдавайте подиву, — він кружляв все швидше і швидше. — Хіба ви тут не для того, щоб зірвати заручини? У винахідливості вам не відмовиш. Відмінне рішення — розпалити в мені почуття.
