Тепер твоя. Книга перша - Єва Басіста

П'є зі задоволенням, а поки воно це робить, то хапаю коробку, в якій лежали туфлі, застеляю її своїм старим шаликом та повертаюся на кухню.

Цуценя вже стоїть біля пустої тарілки. Вилизує все та махає хвостиком. Я беру його та кладу до коробки, де воно скручується в калачик та ледь не моментально засинає. Ставлю коробку біля батареї, щоб вночі не було холодно.

Декілька хвилин сиджу навпочіпки біля нього. Спить, як маленька дитина.
Але нема коли милуватися. Треба йти до Олександра, який беззвучно сидить у вітальні.

Я тихо заходжу до кімнати. Він навіть не реагує. П'є віскі чи коньяк із келиха та дивиться у сторону. Поняття не маю з чого почати розмову.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно