Вчись казати "ні" - Юліанна Бойлук
Кікімора. Інакше й не скажеш.
Павлик, бездоганно вдягнений з ідеальною зачіскою, поспішив мені на допомогу. Чи варто казати, що я воліла б крізь землю провалитися?
— Ти ціла? — спитав він, не стримавши сміху. А я згадала, як скучила за його голосом.
— Не підходь. Забруднишся у фарбу від мене, — мовила я і хутко встала з асфальту. Потилиця шалено боліла і в скронях зашуміло, шия взагалі стала кам'яною, але я не показувала, як мені боляче.
— Дрібниці. Як ти? — я не знала, про що саме він питає.
— Буду жити, — всміхнулася я. — Фарба змиється. А комбінезон викину.
— А взагалі, як ти? — спитав він.
— Мою книгу видали, — радісно зізналася. — А ще в філологічний вступила.
Я знову його побачила і знову серце застрибало в грудях. Я була ладна йому пробачити все на світі.
— Молодчинка! Я такий радий за тебе, наче це я сам здійснив свою мрію! — прощебетав він, осяявшись усмішкою. — Я часто думав про тебе. Згадував. Погано якось тоді вийшло.
— Я не серджуся і вибачень не чекаю. Все в минулому, — поспішила запевнити, сподіваючись, що зараз він знову запропонує бути з ним. Цього разу я вже буду мудрішою. Я зможу його перевиховати. Адже в ньому так багато хороших якостей. Він добра людина. Треба лише трошки направити. І я неодмінно впораюся з цим.
— Мені нема за що просити вибачення, — запевнив він.
— Авжеж, — погодилася я, хоча так не думала. Йому було за що просити вибачення, просто він не хотів визнати це. А я не хотіла сваритися.
— Добре, що ми поговорили. Мені стало легше, — всміхнувся Павлик. — Знаєш, якось би зустрітися. Посидіти... Поговорити... Як друзі. Ми ж друзі?
Ні, ми не друзі. І я не хотіла з ним дружити. Натомість він знову не питав, а я не сміла заперечити.
— Звісно. Ми друзі. Залюбки десь посиджу з тобою.
— Супер! Ну, тоді до скорого, — він хотів поцілувати мене в щоку, але я була вся в фарбі. Хлопець вже пішов геть, а я так і стояла на дорозі, мов чупакабра.
І чому ми не зустрілися на моєму творчому вечорі?! Чому саме тепер?!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно