Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

Зіанар роздратовано повів плечима, показуючи, наскільки йому не до вподоби такий підхід до практики.

— Після першого заняття не навантажуватиму вас завданням, — сказала я, відзначаючи подяку у поглядах студентів. — Але з працею Ніграда раджу ознайомитись у вільний час. Лекція закінчена, дякую за увагу.

Я повернулася до столу, готуючи матеріали до наступної лекції та видихаючи. Це було важче, ніж я думала. Але поки що все йшло добре. Залишилося протриматися до кінця дня, а там влаштую собі прогулянку парком і гарячий душ перед сном.

— Майстер Лорейн, — ламаючи всі мої настрої поруч зупинився Зіанар, — ви казали, що всі питання, що не стосуються теми, після заняття.

— Правильно, — я підняла погляд на ельфа. — Щось незрозуміло за завданням?

— Ні, з грифонами все ясно, незрозуміло з вами, — хитро посміхнувся Зіанар.

— А що зі мною не так? — я скинула брову, намагаючись утримати створений образ.

— Вперше бачу дівчину, яка б так рвалася викладати. Та ще й бестіологію.

— Це мало схоже на запитання, — спокійно резюмувала я. — Якщо у вас не так багато часу, у мене незабаром наступна пара.

— Запитання ось у чому, як вам дозволив зайнятися викладанням ваш чоловік, майстер Лорейн?

— Запитання, які ви можете мені ставити, мають стосуватися мого предмета, — холодно відповіла я. — Навіть після закінчення заняття.

— Такої вмовляння не було, — хлопець притулився до столу, заваливши стос моїх книжок. — І я все ж таки чекаю відповіді.

— О, мій чоловік валявся у мене в ногах, — з придихом видала я, подивившись на ельфа. — Умовляв не кидати його й наших сімох дітей. Вони ж не зможуть вижити без мами, яка в цей час роз'яснюватиме впертим студентам, чим вища матерія відрізняється від нижчої.

Секунду між нами панувала тиша, а потім Зіанар тихо засміявся:

— Добре, майстре Лорейн, я зрозумів. Більше жодних питань, що не стосуються предмета.

— Добре, сподіваюся, що до наступного заняття ви будете готові краще, ніж до сьогоднішнього. Все ж таки майстер Юнара не так легко ставиться до незнання свого предмета.

— Це я знаю, — скривився ельф. — Дякую за лекцію, майстре.

Розвернувшись на п'ятах, третьокурсник поспішив вийти в коридор, а я нарешті розслабилася. Наступна лекція буде в рази простішою за цю. Все ж таки першокурсники на те й першокурсники.

____
Дорогі читачі!
Не забувайте додавати книгу до бібліотек, ставити лайк та підписуватися на автора. Тоді ви не пропустите оновлення та новини.

З теплом,
Мінаєва ♥