Апостол черні - Кобилянська Ольга

обряд (хрестини, вінчання, похорон), який здійснює священик на замовлення віруючих

троща — очерет; гілля; тростина

трудовик — працьовитий, трудящий

трудовниці — трудівниці

трунок — напій (алкогольний)

тузинами — від тузінь — дюжина, дванадцять штук

У

(не) узглядняючи — не дивлячись

удвійку — вдвох

уймати, уймити — брати, взяти, відняти

улискуючуся (скатертина) — блискуча

умбра — абажур

умислове життя — розумова праця; на противагу фізичній, ремеслу майстра

умова — тут: розумова

упімнути — нагадати, згадати

урядничий — той, що стосується урядника — чиновника, посадової особи

уступатися — заступатися, боронити

Ф

фаетон — легкий чотириколісний екіпаж із відкидним верхом

фалди — складки (тканини, сукні)

фалдиста (сукня) — у складки

фальдована (сукня) — у складки, фальди (фалди)

фамілійний — родинний, сімейний

фанатист — фанатик, пристрасно відданий певній справі, ідеї

"фанти", гра у "фанти" — гра, в якій учасники виконують жартівливі завдання, що випали за жеребом власникові предмета

фарисей — перен. лицемір, ханжа

фахові студії — професійне навчання

фельдштехер — з нім. польовий бінокль

ферії — канікули

ферментації — з нім. бродіння

ферменти — тут: думки, ідеї

фікус — бот. поширене у тропіках і субтропіках вічнозелене декоративне дерево або кущ

філософка — тут: жін. до філософ, філософиня

філософувати — філософствувати

фільварок — маєток, помістя

філяри — колони, стовпи

фіра — підвода

фірман — їздовий, візник

фіртка — хвіртка

фірчина — мала фіра, возик

флакон — тут: ваза

флаконик — тут: вазочка

форсувати — прискорювати, посилювати щось

форсуватися — швидко рухатися

фортепіян — фортепіано

фотель — м’яке крісло

фреквентована (не дуже фреквентована дорога) — неякісна, не добре зроблена

фронтові (двері) — передні

футрина — віконна рама

футро — хутряний виріб, шуба

X

характеристичний — характерний

хиба — недолік, вада, ґандж

хіснуватися — користуватися, мати користь

хлібодавець — годувальник

хлястуни — удари нагайкою

хоровитий — нездоровий

хосен (хісна) — користь

на хрипку — тут: від кашлю, хрипів

хутко — швидко

Ц

цвікер — з нім. пенсне

цвітень — місяць квітень

цвіти — квіти

цеголка — цеглинка

цера — шкіра

цигарничка — портсигар, папіросниця

цофатися — відступати назад

Ч

час — тут: рано

часопис — газета, періодичне видання

чвірка — четвірка (коней)

чей же — чи не

челядь — слуги, прислуга; домочадці

чин — справа, діло, вчинок

числити — розраховувати

чистилище — місце для очищення грішників

чіпочок — чепчик

чічероне — заст. екскурсовод у країнах Західної Європи, переважно в Італії

чудак — дивак

чужинний — незнаний, екзотичний

чура — джура — зброєносець

Ш

шалик — шарф

шампан — шампанське вино

шарпати — рвати, розривати, смикати

шваґер — чоловік сестри

швиндання — швендяння, бродіння

шеляг — старовинна дрібна монета

шити панчохи, шапочки — тут: в’язати, плести

шкло — тут: бінокль

шклянка — склянка

шляхотніший — благородніший

шпильковий — тут: хвойний

шпихлір — комора для зерна і муки

шпорти — спотикання

"штаб" — тут: оточення, свита

штивно — твердо, негнучко

штольня — горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, призначена для гірничих робіт

штукар — жартівник

шурин — брат дружини

шутер — гравій, дрібний камінь

Щ

щадити — заощаджувати

щадниця — ощадна каса

щаднича (каса) — ощадна

Я

янгол — ангел

яруга — великий яр

ярина — весняний хліб, посіви; поле; яровий; весняна городина

яриновий (город) — овочевий

1

С. 3 — "Апостол черні" — цей заголовок твору вказує на священика, попа, пастора, панотця, пароха, душпастиря, якого шанобливо називали отцем. Слово "апостол" вживається у такому значенні (за словником Бориса Грінченка (1907—1909): 1) один із дванадцяти учнів Ісуса Христа; 2) учитель, проповідник істини; 3) Книга дій і послань святих апостолів.

"Сучасний словник іншомовних слів" (2008) трактує так: 1) рел. кожний із дванадцяти учнів Христа, які проповідували Його вчення; 2) рел. Християнська богослужебна книга, що містить "Діяння апостолів" та їхні "Послання"; 3) перен. ревний послідовник і проповідник якої-небудь ідеї, вчення.

С. 3 — чернь — вживається тут у значенні: простий народ, низи суспільства (за словником Бориса Грінченка). Рядові представники якого-небудь громадського середовища, суспільної верстви (за "Словником української мови" в 11-ти томах (1970—1980).

2

С. 3 — fin de siècle — з фр. кінець століття.

3

Українка Леся. Правдивий літературний талант // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 31.

4

Кобилянська О. Про себе саму (Автобіографія в листах до проф. д-ра Степана Смаль-Стоцького) // Кобилянська О. Твори: В 5 т. — Т. 5. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 241.

5

Там само. — С. 239.

6

Українка Леся. Шматок життя // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 162.

7

Алчевська Христя. Злет жіночої душі // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 175.

8

Химин Олеся. Ольга Кобилянська і національне питання. — Жидачів, 1944. — 33 с.

9

Українська радянська енциклопедія. — Т. 6. — K., 1961. — С. 514.

10

Томашук Н. О. Роман О. Кобилянської "Апостол черні" // Питання майстерності: збірник Дніпропетровського державного університету. — Дніпропетровськ, 1961. — Вип. 1. — С. 84.

11

Смаль-Стоцький С. Дорогії земляки! // Ольга Кобилянська: Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльності (1887–1927) / Зладив др. Лев Когут. — Чернівці, 1928. — С. 279.

12

Поети Празької школи. Срібні сурми: антологія / упоряд., передм. та літ. сильвети М. Ільницького. — К.: Смолоскип, 2009. — С. 453, 454.

13

Там само. — С. 521.

14

Поети Празької школи. Срібні сурми: антологія / упоряд., передм. та літ. сильвети М. Ільницького. — К.: Смолоскип, 2009. — С. 525.

15

Нова повість Ольги Кобилянської // Світ молоді. — 1936. — Ч. 10. — С. 15.

16

Вільде Ірина. Ева, Дора й тета Оля. "Апостол черні" О. Кобилянської // Світ молоді. — 1937. — Ч. 2. — С. 13, 14.

17

Один з багатьох. Під вражінням оповідання "Апостол черні" Ольги Кобилянської // Час. — 1937. — 4 груд. — Ч. 2613. — С. 3.

18

Шаповал М. Дорогий Друже Ольго Юліановно! // Ольга Кобилянська: Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльності (1887–1927) / Зладив др. Лев Когут. — Чернівці, 1928. — С. 252.

19

Нова повість Ольги Кобилянської // Світ молоді. — 1936. — Ч. 10. — С. 15.

20

С. 15 — столиця Ч. — очевидно, мається на увазі місто Чернівці — нинішній центр Чернівецької області, крайове місто Буковини.

21

С. 16 — шварцвальдський годинник — такий, що зроблений у Шварцвальді — гірська місцевість у Німеччині, на південному заході, де бере свій початок ріка Дунай.

22

З лат. — Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.

23

С. 26 — Покутівка — село, в якому мешкала родина отця Захарія і де розташовувалася парохія. За текстом твору, це була одна із двох маєтностей поміщика, дідича Освальда Ґанґе. О. Кобилянська використовує промовистий топонім, очевидно, створений її письменницькою уявою. В основі його — слово "покута", яке вживається у таких значеннях (за "Словником української мови" в 11-ти томах (1970—1980): 1) визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття; 2) покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін.; 3) церковне покарання за злочини або гріхи.

Нести покуту: 1) відбувати покарання за вчинений злочин, провину; 2) бути змушеним терпіти, зносити щось важке, неприємне.

Для священика отця Захарія, який є одним із образів твору, проживання у Покутівці є своєрідною покутою, адже тут він служить людям, будучи душпастирем, виконуючи свою життєву місію — богослова і проповідника.

24

С. 39 — Юліян Цезар Gallius, Юлій Цезар, Цезар Гай Юлій (102 або 100 — 44 р. до н. е.) — визначний державний і політичний діяч Стародавнього Риму, полководець, письменник. Був консулом 59 р. до н. е. У 58—51 pp. до н. е. підкорив Римові заальпійську Галлію. З 49 р. до н. е., спираючись на армію, поступово став фактично монархом. Був убитий внаслідок змови, очоленої Кассієм і Брутом. Автор "Записок про галльську війну" і "Записок про громадянські війни". У творі О. Кобилянської фігурує ще й під іменем Юліюс Цезар Ґалліюс. Цей історичний діяч був кумиром юності для героя роману "Апостол черні" — Юліяна Цезаревича. За творчим задумом письменниці навіть ім’я і прізвище українця є перегуком з давньоримським онімом. Більше того, первісна назва твору була "Юліян Цезаревич", що ще раз вказує на важливість цього героя в образній системі роману.

Саме Юлій Цезар присутній у картині сну молодого Цезаревича, про нього є згадки як про героя твору Вільяма Шекспіра "Юлій Цезар". Прикладом для наслідування для героя став давньоримський полководець, адже у фіналі твору Юліян Цезаревич обирає собі стезю воїна, як його дід Цезаревич.

25

С. 40 — Гомер — легендарний давньогрецький поет. Час життя Гомера визначають по-різному — від XII до VII ст. до н. е. З його ім’ям пов’язують створення епічних поем "Іліада" та "Одіссея".

26

С. 40 — Плутарх (бл. 46 — бл. 127) — давньогрецький письменник, історик і філософ. Головний його твір — "Паралельні життєписи" (паралельні біографії видатних греків і римлян, збереглося 50). Примикав до платонізму — вчення давньогрецького філософа Платона.

27

С. 39 — Французька революція і Республіка.

В історії Франції було чотири революції і три республіки.

1. Революційна ситуація, що склалася у Франції 1788—1789 pp., привела до Великої французької революції 1789—1794 pp., яка була результатом кризи феодально-абсолютистської системи. Штурмом Бастілії почався І етап Великої французької революції, внаслідок чого владу захопили велика буржуазія і ліберальне дворянство. У 1789 р. Установчі збори прийняли "Декларацію прав людини і громадянина". У 1793 р. у Франції було встановлено Першу республіку (це був II етап революції). У 1793 р. до влади прийшли якобінці (М. М. Робесп’єр, Ж. П. Марат, Ж. Ж. Дантон, Л. А. Сен-Жюст).

Велика Французька революція мала великий вплив на розвиток громадсько-політичної думки країн Європи, в тому числі і України.

2. Липнева революція 1830 р. у Франції — це буржуазна революція, що покінчила з дворянською монархією Бурбонів (режим Реставрації) і встановила Липневу монархію — владу буржуазії в особі короля Луї Філіппа.