Прямий ефір - Ірванець Олександр
От і цей ваш, як ви тут кажете, мультиплюндизм. Я не виключаю, може, хтось з новобранців іще вспів нахвататися цього на гражданці, але вже в армії... хотів би я побачить, наприклад, після п'яти годин стройової підготовки, або після маршового кидка у повній викладці — який може буть мультиплюндизм? Хоча з іншого боку, якщо наш виховний відділ отримає необхідні вказівки й розпорядження, тобто якщо керівництво нашої держави вважатиме, скажемо, за доцільне... але поки що, я наголошую, поки що в нашій армії цього нема, бо воно нам непотрібне і суперечить самому духові наших доблесних збройних сил. От ми тільки що продивилися оці кадри, оці, зняті прихованою камерою! А ви уявіть собі, якщо раптом таке на бойовому чергуванні? У танку, чи в окопах? Чи на підводному човні? Ну, можете собі таке уявити? Ні! Ото ж бо й воно!..
ВЕДУЧИЙ. Дякуємо, пане генерал-адмірале. Зараз у нашій передачі невелика рекламна пауза, а потім ми продовжимо нашу розмову. Я ще мушу нагадати нашим телеглядачам, що вони можуть звернутися до учасників передачі по прямому багатоканальному телефону, номер якого ви зараз бачите на екрані, на рухомій стрічці внизу. Отже зараз — хвилина реклами!
ВЕДУЧА. Пане генерал-адмірале! Все ж таки слід було якось м'якше вам говорити. Вибачте. І потім, ми ж домовлялися з вами, що ви згадаєте про ставлення військових, офіцерів до мультиплюндизму, а не будете тільки на своєму погляді наголошувати.
ГЕНЕРАЛ. Добре, я ще скажу про це!
ВЕДУЧИЙ. Боюся, що ні. Час вашого виступу, на жаль, вичерпано. Хіба, може, в кінці передачі, у полеміці, там буде в нас декілька хвилин.
ВЕДУЧА. Закінчилася рекламна пауза, і ми повертаємось до нашої розмови. Хотілося б зараз почути думку нашої молоді — яке її ставлення до мультиплюндизму. Інго, що ви нам скажете?
ІНГА. Ой, ви так питаєте мене... що я можу сказати?.. (Ніяковіє, замовкає.)
ВЕДУЧИЙ. Наприклад, Інго, я вам допоможу, от серед ваших знайомих, друзів, подруг, серед однолітків ваших, яке ставлення до мультиплюндизму?
ІНГА. Ми... часом ми з дівчатами на роботі говоримо про це... дівчата говорять... і ми... вони тобто... (Знову ніяковіє.)
ВЕДУЧИЙ. Ви хочете сказати, що ваші співробітниці, дівчата, як ви зараз висловилися, схвально ставляться до мультиплюндизму?
ІНГА. Так... Ні... Я не знаю... (Ніяковіє остаточно.)
ВЕДУЧА. Отже у вас...
ВЧИТЕЛЬКА (втручається раптово й безапеляційно). Ану дозвольте, я скажу! От я зразу побачила, що вона буде, що ви будете так говорити! Мені здається, що ви занадто легковажно й несерйозно ставитеся до того, що дозволяють собі на роботі оці ваші дівчата! От я зараз хочу прочитати, тільки ви не перебивайте мене, я тут, ідучи на передачу, взяла з собою цього листочка, це у нашій школі працює закрита поетична студія "Еврідіка", і в ній одна вихованка отут написала, ну не сама, звичайно, з нею ведеться велика робота, вона цього року випускатися повинна, то ось вона тут написала, я хочу вам прочитати, послухайте мене... (розгортає аркуша, читає):
В минуле канув бандитизм,
а також дзен-буддизм.
Я вірю, відійде туди ж
і цей мультиплюндизм!
Тут, звичайно, ще не дуже вправно написала дівчина, але вона те, що думала, сказала!
ГЕНЕРАЛ. Правильно! Хороші вірші!
ВЧИТЕЛЬКА. Я, звичайно, вибачаюся, що я втрутилася, але я хочу, щоб усі знали, що справжня наша молодь має ось такі свої погляди на цей мультиплюндизм, а не такі... а не тільки такі, як отут нам щойно показали!
ВЕДУЧА. Ну, ми ще не закінчили розмову з молоддю остаточно. Ось тут у нас ще сидить Стефан, він досі ще протягом передачі не брав слова. Стефане, що ви нам скажете, ваше ставлення до мультиплюндизму...
СТЕФАН. А що? Не хило!..
ВЕДУЧА. Тобто...
СТЕФАН. Не хила ця штука — мультиплюндизм! У нас всі пацани так вважають в нашій компанії.
ГЕНЕРАЛ. А я от хочу запитать у молодого чоловіка — скільки вам років?
СТЕФАН. А кому яке діло? Ну, сімнадцять...
ГЕНЕРАЛ. А таке діло, що ви скоро до війська призоветеся, і вам там... і там ви всю цю муть забудете!
СТЕФАН. Не піду я до вашого війська!..
ГЕНЕРАЛ. А на це у нас поки що закони існують! Хоч, взагалі, так і видно, що ти... що ви цей, тьху... мультиплюн...
ВЕДУЧИЙ. А все ж таки, Стефане, якщо конкретніше, чим вас усе-таки приваблює мультиплюндизм?
СТЕФАН. Ну бо чьотко це все. Кльово, одним словом. Все по-новому, по-інакшому, ніж було до цих пір. Повинні ж це усі зрозуміти — все по-інакшому!..
ПОЛІТОЛОГ. Дозвольте мені приєднатися. Ось ми можемо на прикладі Стефана якраз побачити, що молодь, принаймні певна її частина, симпатизує ідеям мультиплюндизму. Взагалі, молоді притаманне загострене сприйняття новизни, свіжих ідей. Це якраз ми можемо спостерігати і...
ВЕДУЧИЙ. Що сталося? Що зі світлом в студії?! Операторська! Операторська!
З'являється ДИКТОР У ТЕМНОМУ ПІДЖАКУ, надалі просто ДИКТОР.
ДИКТОР. Будь ласка! Терміново! Звільніть мені! Студію!
ВЕДУЧИЙ. Георгію! Що сталося? В чому справа? В нас же передача,
хіба ви не бачите?.. Ми працюємо!
ДИКТОР. Олександре, не нервуйтеся. Звільніть мені студію, швидше, будь ласка. Негайно, будь ласка!.. (З-за його спини виступають 2-3 постаті з автоматами на грудях.)
ВЕДУЧА. Що, військово-патріотичну передачу знімати будете?
ДИКТОР. Олено, зараз не час на жарти. Востаннє прошу звільнити
студію! Ми тут з важливим державним завданням!
ВЕДУЧИЙ. Але ж зйомка іде. Я ж он бачу — камери працюють!
ДИКТОР. Це не ваш клопіт. Так має бути. Звільніть мені робоче
місце, швиденько, швиденько-о...
ГЕНЕРАЛ (опам 'ятавшися, встає з-за столу). Ану, що таке? (Автоматники спрямовують люфи своєї зброї в його бік.) Ану, позір, струнко! Що таке? Доповідати по старшинству! Хто старший?
АВТОМАТНИК. Старших немає, пане генерале! Спецзавдання від Надзвичайного Комітету.
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, лишенько!
ГЕНЕРАЛ. Якого комітету? Коли?
АВТОМАТНИК. Сьогодні ввечері, пане генерале!
ГЕНЕРАЛ. Ти диви! А що ж я... а що ж мені... Та чого ж я нічого не знаю?!
АВТОМАТНИК. Ваш підпис теж є під зверненням Надзвичайного Комітету.
ГЕНЕРАЛ. Що, правда? А, ну тоді все ясно. Тоді все у порядку. (До всіх учасників передачі.) Я думаю, нам... вам справді краще виконати розпорядження і звільнити студію. Ну, я кому говорю?..
Спершу ВЕДУЧІ, а потім вся решта повільно встають, відстібають мікрофони, що були прикріплені до одягу.
ПОЛІТОЛОГ (відстібаючи мікрофона). І все-таки в цю останню хвилину я хотів би заявити рішучий протест...
ДИКТОР. Звук відключено, вас не чують.
ПОЛІТОЛОГ. Ну тоді я на мигах. (Робить виразного жеста.)
ГЕНЕРАЛ. Давайте, давайте, ворушіться.
ВЕДУЧИЙ. Стоп. А куди ж ми вийдемо? Двері студії замкнені.
ДИКТОР. Так має бути. У нас все передбачено. Залишайтеся поки що тут. Може, потім ви навіть продовжите свої теревені. А поки що станьте отам-о попід стіною, щоб не залазити в кадр.
ВЧИТЕЛЬКА. Ой, що буде?.. Ой, що ж це буде!..
ВЕДУЧА. Не турбуйтесь, пані Катерино, буде те саме, що й завжди.
ВЧИТЕЛЬКА. А я казала, а я правильно казала — не доведе він до добра, цей ваш мулти... плюнди... Ой, що ж тепер буде?
ДИКТОР. Тихо мені! Світло, звук у студію! (Сідає за порожній стіл на місце ВЕДУЧОГО.) Операторська! Починаймо! Увага! Увага! Передаємо термінове звернення Надзвичайного Комітету, створеного з волі народу сьогодні ввечері. Дорогі співвітчизники! У нашому суспільстві, яке зазнає в цей переломний час докорінних змін, визначились і загострилися небезпечні тенденції. Особливе занепокоєння викликає ідея так званого мультиплюндизму, що глибоко вкорінилася у свідомості певної частини населення нашої багатостраждальної держави. Деструктивний і волюнтаристичний зміст цієї ідеї сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву. Тому ми, члени Надзвичайного Комітету, створеного з волі народу сьогодні ввечері, керуючись глибоким усвідомленням важливості історичного моменту, перебираємо на себе усі повноваження керівництва нашим суспільством, армією та державою. Від сьогодні й до скасування повноважень Надзвичайного Комітету на всій території нашої держави встановлюється комендантська година, її тривалість визначатиметься на розсуд місцевих адміністрацій, але не менш трьох чвертей тривалості світлового дня. У бойову готовність приводяться війська федерального набору, авіація, морський, річковий та озерний флот, частини прикордонного патрулювання і внутрішньої безпеки. До цивільного населення Надзвичайний Комітет звертається з закликом зберігати спокій, сумлінно працювати на своїх робочих місцях, зміцнювати трудову дисципліну, бездоганно виконувати всі розпо-рядження та вказівки. Найближчими днями розпочнеться всеохопна перевірка населення на предмет мультиплюндизму з подальшою ізоляцією та примусовим викоріненням ознак мультиплюндизму у їх носіїв. Звертаємось до всіх громадян, свідомих своєї відповідальності, з проханням про всебічне сприяння у проведенні цього важливого заходу. Необхідно іще раз, можливо, востаннє переламати в собі пережитки старої, родової, родинної свідомості задля остаточної перемоги сил добра та прогресу в нашому суспільстві. Бюро Надзвичайного Комітету, створеного з волі народу. Сьогодні ввечері. (Диктор складає аркушики тексту, піднімається з-за столу.) А тепер можете продовжувати вашу балаканину, якщо не набридло. Операторська! Апаратура працює? Ну ось, будь ласка. (Разом з автоматниками залишає студію.)
ВЕДУЧИЙ. Ну що, прошу займати свої місця. Продовжимо нашу передачу. (Всі якось спроквола наближаються до столу, а ВЧИТЕЛЬКА першою хапає мікрофона.)
ВЧИТЕЛЬКА. Ніно! Ніно!!! Чуєш мене? Я сподіваюся, що чуєш. Слухай, Ніно, якщо я сьогодні не повернуся, там, у холодильнику є ще що їсти, днів на два, а потім у шафі, в тих шухлядах, де білизна, внизу,та ти знаєш, там...там є гроші, візьмеш, на перший час мусить вистачити, чуєш мене, Ніно!.. (Плаче.)
ВЕДУЧА. Пані Катерино, заспокойтеся будь ласка. Нічого ж страшного не відбулося, ви ж самі бачите. Життя триває, он навіть наша передача продовжується, А крім того, хто ж, як не ви показали себе переконаною супротивницею мультиплюндизму. Це є тепер зафік-совано навіть нашою апаратурою. Тому вам, напевно, нічого не загрожує, і не потрібно нервувати, заспокойтеся будь ласка.
ГЕНЕРАЛ. Так, правда, не хвилюйтеся, ви ж учителька, повинні вміти себе у руках тримати, це ж ви ніби теж офіцер, як я розумію.