Дитсадівський розмов-ляль-ник - Нагорняк Володимир

З книги "Дитсадівський
розмов-ляль-ник"
Кулінарія (до посібника)


Тобі, дощику, зварю борщику!Ди— ди— ди — дощику, йди
                   на поля, на сади,
                   дощику, йди.
Дам-дам-дам – тобі, дощику,
                         зварю борщику
                         у великім горщику,
Дмо-дмо-дмо – разом і поїмо;
                         на поля, на сади,
                         дощику, йди –
Ди-ди-ди! 


-       У зелений борщ,
Андрію
Я щавлію
Не жалію.
Що то за борщ,
За зелений,
Андрію,
Без щавлію?
Дивіться такожВолодимир Нагорняк — СамоселиВолодимир Нагорняк — Українські фрашкиВолодимир Нагорняк — …присвіти цим идаропом!..Ще 24 твори →Біографія Володимира Нагорняка

Юля-Юля, еге-гей,
Завтра в Юлі ювілей.
Мама їй купила юбку,
Поздоровить хоче Юльку.
Юля-Юлечка – юннат,
Я її молодший брат.
В Юльки – рибки золоті.
Маю, друзі, на меті
Для своєї Юльки
Наварить з них юшки.
Юшка-юшечка-уха,
Буде радості, ха-ха!
А які приправи?
Запитаю в мами.


Хрумка-хрумка-хрумкотів:
Що давали, все поїв.
Не давали--також хопнув!
Ви ж дивіться, щоб не лопнув,
Бо, якщо він лопне, діти,
Хто тут буде хрумкотіти?


--  Я – Хома,
Він-хом"ячок:
Батько – я,
Він – мій синок…
--  І що це значить?
--  Навчаю
Хом"ячка
Хом"ячить!


--  Богатир – я! Знайте скрізь:
Скільки я, ніхто не з"їсть!
 
З книги "Дитсадівський
розмов – ляль-ник"
Свійські звірі (до посібника)


Рудоля та рудоляткоКорова – перша буква Ка –
Дає багато молока,
А роги в неї, мов корона.
Рудоля, — наша це корова, —
Що народила нам телятко –
Смішне, веселе Рудолятко.
Корово – перша буква Ка –
Телятко хоче молока.
На вигоні
Залетів на вигін гедзь,
Та такий здоровий,
Я йому сказала: "Геть!",
Щоб паслись корови,
Щоб давали молока…
Я – Ганнуся, я така!


Свинство --  Які чудесні поросята…
--  Чому ж дітей навчає мати?
Якщо й надалі буде так, як нині,
Повиростають… свині!


Гавчик наш все "гав!" та "гав!"--
Ну, не терпить Гавчик гав!
А до чого вперта ж гава:
--  Гарна я, дивися, гарна!


--  Нам казав учора Вовка…
--  Що казав?
--  Що бачив вовка.
--  А прийшов сусідський Миша
І казав…
--  Сказав що?
--  Миша!
--  Кіт Воркіт…
--  Ось він, присів…
--  Вовка того вчора з´їв.
--  Вовк…
--  Нещасний вовк не знав,
Що Воркіт наш – вовкодав!


--  Ди-ди-ди! –
Не туди!
--  А куди?
--  Длаг-длаг-длаг!
Що, на дах?
--  Що на ньому, на даху?
--  Кук-ку-рі-ку!
--  Кук-ку-рі-ку!


--  Джміль – не міль – Гуде, лякає.
--  Хлопче мій,
Джміль не кусає.
--  А чого він, тільки де – Гуде?!
 
З книги "Дитсадівський
розмов-ляль-ник"
Музика та співи (до посібника)


ПісняЕт — написав Поет
              вірш – сонет
Ета – радіо й газета
           славили Поета.
Еант – почув Музикант –
           молодий талант.
Естав – всю ніч не спав:
           пісню писав.
Еилася – пісня народилася,
           рікою полилася.
Етуліти – по всьому –— усьому світу
           співали пісню цю діти.


-       Хто учора тут співав
І, мабуть, на скрипці грав— –
В цуценяти запитав,
І почув від нього: "Гав!"
Зразу ж кинувся до гав,
І у гав я запитав:
-       Хто учора тут співав
І, мабуть, на скрипці грав--?
Й говорить не захотіли:
Наче листя, відлетіли.
Мені що— Хотів я знати
Хто уміє так співати.


-       Хлопчику-горобчику,
Де ти був?
Хлопчику-горобчику,
Що ти чув?
-       Був я в лісі, був я в полі,
Був-був-був.
Заспівала пісню Оля –
Чув-чув-чув.
Ців-ців-ців-?
Прилетів!
Віртуоз біля ос.
--  Біля дуба, біля ос
Грав на скрипці віртуоз.
--  Біля дуба?
--  Біля ос?
--  Танцював хто?
--  Віртуоз.
--  Не зрозуміли оси
Гру віртуози.


"Ду-ду-ду" та "ду-ду-ду" —?
Дує Дмитрик у дуду,
--  Досить, Дмитрику, дудіти,
Дай, дуду чекають діти!
--  Діду, трішки подудю,
Дам надовго їм дуду.
 
 
З книги "Дитсадівський
розмов-ляль-ник"
Сільське господарство (до посібника)


В селі вас, точно, не було.
То ж завітайте ви в село.
Домчали— Наша крайня хата.
Ми всі вас вийдем зустрічати:
Андрійко, Вітя та Оксанка,
Світлана, Галя та Іванко,
Володька – я, Микола-Коля,
Тамара та найменша – Оля.
Не важко нас порахувать:
Дівчаток – п"ять і хлопців – п"ять.
Тут головне – надумав та зібрався.
Ось мама Катя, батько Вася,
Ось Прокіп – дід й Софія – бабка…
Та швидше ви – згорять оладки!
-       Добридень! – ви вже на подвір"ї.
Неначе сніг, літає пір"я.
На ваш приїзд, як добрий знак,
З-за хати зашипить гусак
І підійде, і загелгоче:
Та не кусать – він хліба хоче.
З садка щодуху прибіжить індик,
Учений наш, а ось до Інн не звик,
Втім, знаю, це вас не лякає:
Інн не було у вас, не буде і немає.
Рябко, — наш пес, — не бійтеся –не злий:
Як гавкає не чули навіть ми,
А хвіст у нього завертівся –
Не покусає, я давав, наївся,
Зморилися з дороги ви всі –
Покажу, потім, наші вівці.
Найбільший там баран Борис.
Ти, Ігоре, з ним тільки не борись,
Скажу тобі – дурна худоба:
Розгін – та як ударить лобом!
На що, здавалось би, мене –
Остерігаються, буцне.
І це підтвердять, ось: "так-так" –
І качур наш, і наш гусак.


Скоросоння вискочив на ганок
Рожевощокий ранок –
Зоря мелодію заграла.
І як прогавила це гава!
А ось несе в відрі газдиня
Те, що зосталося від дині.
І гаві те поїсти варто
До горобчачого, ой гвалту,
Допоки дико гелготати
Не стануть гуси коло хати
А світ уже прмінням повний,
А день, як виноградне гроно.
І сонце в небі, наче дзига…
Молодша дідова гирлига,
І кида дід її на ганок: —- Добрий ранок!
З книги "Дитсадівський
розмов-ляль-ник"
Філософія (до посібника)


Жаба-мати й жабеня
Раз угледіли коня:
До ставка придибав кінь;
І з коня упала тінь.
Жабеню сказала жаба, 
Жабеню сказала: "Слабо!
Якби я була б, як кінь,
Не такого була б тінь!"


Барвінок стелиться при хаті.
Тут люди добрі, непихаті:
Барвінок – символ доброти.
Рости,
Малесенький мій синку,
Своєю добротою до барвінку.


--  На баштані в дядьки Вані…
--  В дядьки Вані?
--  На баштані!
Там вони – кавуни,
Отакі горбки зелені!
Там і я,
Зайдіть до мене…
--  А всередині – червоні!
-- Сік стікає по долоні,
Сік, як мед,
Цілющий сік…
-- Кавуни ці знає світ,
Всюди славляться вони,
-- Із Херсона?! Кавуни?!
-- Кавуни – кабани…
-- А багато?
-- Табуни!
-- Виростаємо на сонці
Кавуни і я,
Херсонці!


По французській авеню
Каблучками продзвеню.
Це не наша вулиця –
Горбиться, сутулиться,
Звісно, наша краша
Тим хоча б, що наша,
Але там так чисто,
Що аж урочисто,
Ні, французські авеню
Я ні в чому не виню –
Каблучками ж продзвеню!


Землю покрила пітьма:
Я тут є чи нема?!
 


З книги "Дитсадівськийрозмов-ляль-ник"Українська мова (до посібника)


Три крапкиВпала думка з шапки –
Ставимо три крапки.
Тоді думку ти лови,
Коли думка з голови, –
А не з шапки –
Оглянися на три крапки.


Треба вчитиОсь батон,
А ось бутон,
Ось бізон,
А ось бідон…
На батон дивитися,
Бутоном живитися,
В бізон зливати,
Від бідона втікати.
Чи, все ж таки,
Ой, навпаки?!
Ось батон,
А ось бутон,
Ось бізон,
А ось бідон…
Батоном живитися,
На бутон дивитися,
В бідон зливати,
Від бізона втікати.
Треба, діти, вчити
Щоб в синяках не ходити.
          Тахта
--  Тахта – це та хта,
А не та хта,
Що завгодно,
Але не тахта,
Бо тільки тахта –
Це та хта…
Зрозуміли?
--  Та-а…
Дідсадок
Веде Валя Ваню в дитсадок,
Ваня виє: "Хочу в дідсадок,
Що у діда, у Вадима!
Ти давно туди водила,
Там – весна, та все в цвіту…
А у цей я не піду!"
          Хто ж так дякує?!
--  Ва! –
Які гарні слова.
--  Вав! –
Ваня написав.
Писав слова ці на дивані.
Батьки "подякували" Вані…
Та хто ж так дякує?!
 
 


З книги "Дитсадівськийрозмов-ляль-ник"Географія (до посібника)


          Від"їздОсь квитки.