Свято - Косматенко Анатолій

Я виїхав подалі, геть за місто.
І там, на килимі трави,
Качавсь, як пес, плигав цаписто —
І так на серці стало гарно, чисто,
Омила душу свіжість синяви!..

Мораль: зробіть таке і ви!