Гра - Костецький Анатолій

Я уявив, що я — не я,
а справжній кран
підйомний:
схотів — і запросто підняв
вантаж багатотонний.

Та тільки я
підняти встиг
будинок у повітря,
як раптом —
вийшов мій сусід
з будинку на подвір'я.

— Ха! Теж мені,
"підйомний кран"! —
сказав сусід кирпатий.—
Та ти, напевне, й кілограм
не здужаєш підняти...

Тоді я взяв — і уявив,
що я — швидка машина,
яка чимало вантажів
у кузові возила.

І тільки я
двигун завів,
щоб їхать на будову,
аж раптом чую —
поруч він,
кепкує з мене знову.

— Ха-ха! —
регоче мій сусід.—
Такого ще не бачив світ,
щоб на ногах машина
гасала, мов людина!..

Він довго ще
сміявся б так,
та я не чув нічого:
я уявив,
що я — літак,
і — полетів од нього!