Взяв би я бандуру... - Петренко Михайло

Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав.
Через ту бандуру1
Бандуристом став.

А все через очi…
Коли б я їх мав,
За тi карі очi,
Душу я б вiддав.

Марусенько, люба,2
Пожалiй мене, —
Вiзьми моє серце,
Дай менi своє.

Маруся не чує,
Серця не дає,
З іншими жартує —
Жалю завдає.

Де Крим за горами,
Де сонечко сяє,
Там моя голубка
З жалю завмирає.

Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав.
Через тiї очi
Бандуристом став.