Анабазис. Похід 10000 еллінів - Ксенофонт

Цікава розповідь про так звані «парадіси» — сади — в іншому творі Ксенофонта: «Про домашнє господарство» (розд. 4).

фут — грецька міра довжини; аттіцький фут дорівнює 0,296 м.

Мається на увазі відомий міф про сатира Марсія, який посмів вступити у музикальне змагання із самим Аполлоном. Місто Келени згадується в Геродота (VII, 26).

Лакадемоном часто називали Спарту.

Лакадемоном часто називали Спарту.

Лікеї — свято на честь верховного грецького бога Зевса, що відзначалося в Аркадії на Лікейській горі, де знаходилося дуже старовинне святилище Зевса. Крім жертвоприношення Зевсу, на цьому святі проводився також агон, тобто змагання, у даному разі гімнастичні (див. також кн. IV, 8, 25). Стленгіди — шкребачки, якими греки після гімнастичних вправ стирали з тіла бруд та олію.

Мідас — напівлегендарний цар Фрігії. Сатир — одне з нижчих божеств грецької міфології, супутник бога Діоніса.

Прийнятий у греків бойовий лад шикування війська — фаланга. Воно являло собою зімкнутий, безперервний стрій гоплітів.

Тут в «Анабазисі» термін «стратег» вживається у значенні воєначальника.

Хітон — сорочка без рукавів. Кнеміди — поножі (металічна броня, яка захищала коліно та гомілку від ударів під час бою).

Кілікія — область на південному сході Малої Азії. Мала дуже велике стратегічне значення, бо через неї пролягав найкоротший шлях у Сирію та Месопотамію (див. кн. 1,4,4).

Значення цього титула не цілком ясне. Очевидно мова йде про перських вельмож, які мали право носити багряні кафтани, або про прапороносців, тому що прапори у персів були багряного кольору.

Кір увійшов у Кілікію через так звану «Кілікійську браму», — єдиний зручний для проходу шлях через Тавр. Про цей шлях розповідь у Діодора (14,20).

Трієра — корабель з трьома рядами веслярів.

Ісси — приморське місто в Клікії, поблизу кордону Сирії. Відоме перемогою, здобутою в цих місцях Олександром Македонським над персами (333 р.).

Лох — тактична одиниця у грецькому війську, яка відповідає сучасній роті. Чисельність лоха не була постійною, але здебільшого становило до 100 чоловік.

Запорукою вірності могли бути клятви, скріплені потискуванням правої руки, узливаннями й жертвоприношеннями, обмін заручниками тощо.

Діодор (14, 20) інакше, ніж Ксенофонт, описує поведінку царя Кілікії Сіеннесія. Згідно