Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа
Деякі засадничі ідеї цієї книжки вперше з’явилися у 2008 році під час семінару з права, який називався «Закон і процвітання». Ми вдячні яскравим студентам, які ділилися своїми ідеями на початкових етапах підготовки цієї книжки. Це Ліґія Абре, Яу Анім, Моніка Белл, Бридж Колбі, Жаклін Есай, Ронан Ферроу, Джон Файнер, Джим Ліґтенберґ, Патрісія Мун, Нік Пайаті, Амелія Роулс, Бен Тайблсон, Ліна Тетелбаум, Наталія Волосин, Шеньї У та Дейвид Чжоу. Також ми безмежно вдячні Джеффрі Лі за непохитність, що врятувала нас від невимовного сорому.
Ми не змоглиб написати цієї книжки без чудової групи помічників-дослідників. Ми хотіли б окремо висловити свою вдячність Геллі Епстін, Ребецці Джейкобс, Крістін Цан, Джордані Конфіно, Стефані Лі, Іді Араї Брумскін, Річу Тао та Мен Цзя Ян — кожен з них присвятив цій книжці десятки, інколи сотні годин, так само як Сем Аделсберґ, Адемола Адевале-Садік, Кейсі Арнолд, Тянь Хуан, Джастін Ло, Берт Ма, Рена О’Лірі, Відья Сатчит, Венлін Су, Айві Саттон, Джей-Ді Ванс, Дамаріс Уолкер, Райан Ватцел та Ейлін Зелек. Крім того, із окремими розділами нам дуже допомогли такі студенти: Джасміт Агуджа, Барретт Андерсон, Аріела Ангалт, Йозеф Ансорґе, Нана Акуа Антуі-Ансорґе, Амар Бакші, Рейчел Баєфскі, Уолкер Брумскін, Крістін Баззерд, Кетрін Черрі, Уша Чілукурі, Селіа Чой, Біккі Дейвид, Рейчел Демпсі, Еллі Едлебі, Адіті Елесуоропу, Артур Евенчик, Адель Фор, Джеймс Флинн, Юсеф Гарб’єй, Дана Стерн Ґіббер, Ноа Ґрінфілд, Наталі Гаускнехт, Стефані Гейс, Деніел Герц-Ройфе, Мая Годіс, Джейн Цзян, Лора Джонс, Тессіті Джонсон, Натан Гейк, Діана Кейн, Джессі Каплан, Гаррісон Корн, Філіп Котлаба, Даґ Ліб, Мін-Ї Лінь, Дермот Линч, Сара Маген, Нік МакЛін, Дженніфер МакТірнан, Яннік Морґан, Люк Норріс, Айлін Ноулан, Джонатан Росс-Гаррінґтон, Емілі Шофілд, Ріма Ша, Сопен Ша, Локлун Шелфер, Джеймс Ши, Джон Сіґел, Меттью Сайп, Алекс Таубс, Кейтлін Таллі, Чес Тайлер, Анна Віннік, Джастін Зарембі та Бен Цвайфах.
Майкл ван дер Хейден і особливо Сара Краус із Бібліотеки права Єльського університету зачаровували нас своєю енергійністю та винахідливістю. Ми в захваті від них і дуже вдячні. Також ми б хотіли подякувати Патрісії Шпігельгалтер, Карен Уїльямс і Розанні Ґонзієвскі за їхню допомогу іпідтримку.
Ми висловлюємо свою любов і вдячність Софії та Луїзі Чуа-Рубенфелд за їхнє терпіння, ідеї і часом дошкульні редакторські зауваження.
І нарешті, ми хочемо сказати, що безмежно вдячні неймовірним літературним агентам Тіні Беннетт і Сюзанні Ґлюк, Бену Платту, Сарі Хатсон івсій команді Penguin, анайбільше — нашій неймовірній редакторці Енн Ґодофф, яка краще ніж будь-хто інший розуміла, що ми хотіли сказати цією книжкою.
ПриміткиРозділ перший.Три сили
1 Je. Benedict, The Mormon Way of Doing Business: How Nine Western Boys Reached the Top of Corporate America (New York and Boston: Business Plus, 2007), pp. x–xii; James Crabtree, “The Rise of a New Generation of Mormons”, Financial Times, July 9, 2010; Richard N. Ostling & Joan K. Ostling, Mormon America: The Power and the Promise (New York: Harper One, 2007), p. 136; Shumpeter, “The Mormon Way of Business”, The Economist, May 5, 2012; “The List: Famous Mormons”, Washington Times, Oct. 21, 2011; Caroline Winter, “God’s MBAs: Why Mormon Missions Produce Leaders”, Business Week, June 9, 2011; “Mormons in Business”, Businessweek.com, June 9, 2011; див. також Matthew Bowman, The Mormon People: The Making of an American Faith (New York: Random House, 2012), pp. 223–5 (про успіх мормонів у політиці та бізнесі); Claudia L. Bushman, Contemporary Mormonism: Latter-day Saints in Modern America(Westport, CT & London: Praeger, 2006), p. 187 (про зростання успішності мормонів у фінансовій, корпоративній, правничій та адміністративній сферах).
2 Crabtree, “The Rise of a New Generation of Mormons”.
3 Див., наприклад, Fareed Zakaria, “The Myth of America’s Social Mobility”, CNN World News, Feb. 24, 2013, http://globalpublicsquare.blogs.cnn. com/2013/02/24/the-myth-of-americas-social-mobility; Timothy Noah, “The Mobility Myth”, The New Republic, Feb. 8, 2012; Josh Sanburn, “The Loss of Upward Mobility in the U.S.”, Time, Jan. 5, 2012; Rana Foroohar, “What Ever Happened to Upward Mobility?”, Time, Nov. 14, 2011.
4 Див. Pew Research Center, Second-Generation Immigrants: A Portrait of the Adult Children of Immigrants (Washington, DC: Pew Research Center, February 7, 2013), p. 7; Julia B. Isaacs, “Economic Mobility of Families Across Generations”, in Julia B. Isaacs, Isabel V. Sawhill, and Ron Haskins, Getting Ahead or Losing Ground: Economic Mobility in America(Washington, DC: Economic Mobility Project, The Pew Charitable Trusts, 2008), pp. 18–19; Ron Haskins, “Immigration: Wages, Education, and Mobility”, in Issacs, et al., Getting Ahead or Losing Ground, pp. 81–90; Richard D. Alba and Victor Nee, Remaking the American Mainstream: Assimilation and Contemporary Immigration (Cambridge, MA & London: Harvard University Press, 2003), pp. 240, 242, 244–5; Renee Reichl Luthra & Roger Waldinger, “Intergenerational Mobility”, in David Card & Steve Raphael eds., Immigration, Poverty, and Socioeconomic Inequality (New York: Russell Sage Foundation, 2014), pp. 169, 183, 201; див. також Ruben G. Rumbaut, “Paradise Shift: Immigration, Mobility, and Inequality in Southern California”, Working Paper No. 14 (Austrian Academy of Sciences, October 2008), p. 37 (наведено підсумки дослідження, яке виявило вражаючі відмінності між різними групами іммігрантів, але також зазначено, що, «порівняно зі своїми батьками, всі групи з кожним поколінням здобувають дедалі кращу освіту»).
5 Isaacs et al., “Economic Mobility of Families Across Generations”, p. 6. Сьомий розділ детальніше розповідає про висхідну мобільність в Америці та нерівноправність іммігрантів.
6 Див. Miguel Gonzalez-Pando, The Cuban Americans (Westport, CT, and London: Greenwood Press, 1998), pp. 20–1, 35–7; Guillermo J. Grenier and Lisandro Perez, The