Анабазис. Похід 10000 еллінів - Ксенофонт

на кардухів, а начальникам задніх загонів — залишитися біля річки. /27/ Кардухи, спостерігай, що ар’єргард, який охороняв натовп обслуги, рідшає і начебто не дуже численний, пішли швидше, співаючи якісь пісні. Хірісоф, перебуваючи вже у безпеці, надіслав Ксенофонтові пелтастів, пращників і лучників і звелів їм виконувати накази останнього.

/28/ Угледівши, що ті збираються переправитися через річку, Ксенофонт через вісників звелів їм залишитися на місці біля річки і не входити у воду, але коли військо Ксенофонта почне переправу, тоді увійти в річку справа і зліва від тих, що переправляються, і йти їм назустріч, роблячи вигляд, буцімто вони мають переходити на той берег, причому списникам тримати списи через ремені, засунувши крізь них руку, а лучникам накласти стрілу на тятиву лука; але їм не треба заходити далеко в річку. /29/ А своїм солдатам він звелів, коли камені з пращ кардухів досягатимуть мети і вдарятимуться об щити еллінів, заспівати пеан і побігти в бік ворогів, а коли ті обернуться знову і сурмач з боку річки подасть бойовий сигнал, зробити поворот праворуч останнім рядам іти попереду, усім бігти і якомога швидше переправлятися, не покидаючи, одначе, свого місця у строю, аби не заважати один одному. І той воїн, який першим ступить на той берег, вважатиметься найдоблеснішим.

/30/ Кардухи, помітивши, що в прикритті залишилося небагато воїнів, — адже навіть багато з тих, котрим було доручено залишитися, пішли хто поратися з обозом та в’ючною худобою, хто до речей чи гетер — напали дуже сміливо і стали стріляти з пращ і луків. /31/ А елліни заспівали пеан і, біжучи, накинулися на них. Вороги не стали чинити опору; адже їхня зброя була добре пристосована для нападу і відступу у горах, і не годилася для бою врукопаш. /32/ Тут сурмач подав сигнал, і вороги побігли ще швидше, а елліни повернули назад і щосили квапилися перейти через річку. /33/ Помітивши це, частина ворогів знову побігла до річки і стала стріляти, поранивши кількох чоловік, але більшість кардухів не припиняла втечі і тоді, коли елліни вже дісталися протилежного берега. /34/ А ті елліни, які, послані Хірісофом, йшли на допомогу тим, хто робив переправу, сповнені відваги, зайшли в річку далі, ніж їм було велено, і повернулися назад після солдатів Ксенофонта. Серед них теж були поранені.

Розділ 4

/1/ Зробивши переправу й опинившись по той бік річки близько полудня, елліни вишикувалися на бойовий лад і пройшли землями Вірменії не менше 5 парасангів, йдучи весь час по рівнині і невисоких та оголених пагорбах; адже поблизу річки не було сіл через війни з кардухами. /2/ Те село, у яке вони прибули, виявилося людним, в ньому стояв палац сатрапа, і більшість домів тут була з частоколами. /3/ Провіанту тут було вдосталь. Звідси вони пройшли у два переходи 10 парасангів, поки не перетнули витоків річки Тігр[168]. Звідси вони пройшли у три переходи 15 парасангів до річки Телебой. /4/ Ця річка була мальовничою, але невеликою. Навколо неї було багато сіл. Ця місцевість називається Західною Вірменією[169]. Правителем її був Тірібаз — друг царя; і щоразу коли цар з’являвся сюди, він, і більше ніхто, підсаджував царя на коня. /5/ Цей Тірібаз під’їхав до еллінів у супроводі кінноти і через посланого вперед тлумача передав, що хоче провести перемовини із старшиною. Стратеги погодилися і, наблизившись на чутну відстань, запитали, що він хоче. /6/ Він сказав, що хотів би укласти угоду з умовою, що не шкодитиме еллінам, і вимагаючи від еллінів не спалювати оселі й брати лише необхідний для них провіант. Стратеги не заперечували, й угода була укладена на цих умовах.

/7/ Звідси вони пройшли по рівнині[170] у три переходи 15 парасангів, а Тірібаз зі своїм військом ішов слідом за ними на відстані приблизно 10 стадій. Елліни прибули до палацу і розташованих навколо нього численних сіл, повних усіляких припасів. Вони розташувалися табором, а вночі випав великий сніг. Тому вранці вони, солдати і командири, вирішили перебратися на постій у селах, бо ж ніде не було видно ворога і видавалося, що завдяки кучугурам снігу вони перебувають у безпеці. /9/ Тут у них було багато продовольства і всілякого добра: худоба на заріз, хліб, старі запашні вина, родзинки, найрізноманітніші овочі. Тим часом солдати, які відлучалися з табору на околиці, казали, ніби вони бачили вночі багато вогнищ. /10/ Тому стратеги вирішили, що ризиковано перебувати постоєм, і треба знову зібрати військо докупи. Військо зійшлося, і видавалося, начебто стало випогоджуватися. /11/ Але водночас, коли вони таким чином проводили ніч, випав такий глибокий сніг, що він вкрив зброю і людей, що лежали на землі, і немовби скував ноги у в’ючної худоби. Нехіть було вставати, бо нерозталий сніг, що випав, зігрівав людей, через що ними оволодівала кволість. /12/ Коли ж Ксенофонт наважився встати у спідній одежі і почав рубати дрова, то одразу ж підвівся ще один чоловік, забрав у нього сокиру і взявся рубати дрова. Слідом за ним й інші солдати почали підніматися, розпалювати багаття і намащувати тіло маззю[171]. /13/ У цій країні багато мазі, якою користувалися замість оливкової олії. Вона виготовляється із свинячого сала, із насіння сезаму, гіркого мигдалю і