Декамерон - Джованні Боккаччо
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Інтродукція
Оповідка перша. Один кавалер обіцяє мадонні Оретті розповісти таку історію, що їй здасться, ніби вона іде верхи, та оповідає так незугарне, що дама просить ізсадити її з коня [оповідає Філомена]
Оповідка друга. Пекар Місті дотепним словом звертає увагу мессера Джері Спіни на нескромність його прохання [оповідає Пампінея]
Оповідка третя. Монна Нонна де Пульчі влучною відповіддю обриває не надто пристойні жарти флорентійського єпископа [оповідає Лауретта]
Оповідка четверта. Кухар Кікібіо дотепним словом обертає гнів свого пана Куррада Джанфільяцці на сміх і уникає лиха, що йому загрожувало [оповідає Неїфіла]
Оповідка п'ята. Мессер Форезе да Рабатта і маестро Джотто, художник, повертаючись із Муджелло, висміюють навзаєм свій жалюгідний вигляд [оповідає Панфіл]
Оповідка шоста. Мікеле Скальца доводить своїм молодим товаришам, що Барончі — найблагородніші люди у всьому світі хрещеному, і виграє вечерю [оповідає Ф'ямметта]
Оповідка сьома. Мадонна Філіппа, впіймана мужем у гречці, влучною відповіддю виправдується на суді і домагається зміни закону [оповідає Філострат]
Оповідка восьма. Фреско радить своїй небозі не дивитись у дзеркало, якщо вона не любить, як каже, бачити противних людей [оповідає Емілія]
Оповідка дев'ята. Гвідо Кавальканті шпетить позавгорідно кількох флорентійських лицарів, що заскочили його зненацька [оповідає Еліза]
Оповідка десята. Брат Цибуля обіцяє показати селянам перо з крил архангела Гавриїла, але, знайшовши замість пера вугілля, каже, що се те, на котрому спекли святого Лаврентія [оповідає Діоней]
ДЕНЬ СЬОМИЙ
Інтродукція
Оповідка перша. Джанні Лоттерінгі чує вночі стук у двері і будить жінку; та каже йому, що то мара; вони виголошують замову, і стук припиняється [оповідає Емілія]
Оповідка друга. Перонелла ховає коханця в кадуб, як муж вертає додому, привівши покупця на того кадуба; жінка каже, що вже продала його чоловікові, який заліз усередину, щоб подивитись, чи він кріпкий; коханець вилізає і, велівши господареві вискоблити кадуба, забирає його потім до себе [оповідає Філострат]
Оповідка третя. Брат Рінальдо спить із своєю кумою; чоловік застає його в одній кімнаті з нею, а вона його запевняє, що той замовляв глисти у свого хрещеника [оповідає Еліза]
Оповідка четверта. Тофано замикається вночі од жінки дома і не впускає її, як та не просила; тоді вона каже, що втопиться, і кидає в колодязь камінь; чоловік вибігає надвір, а вона замикається сама в домі, не впускає його і ганьбить перед сусідами [оповідає Лауретта]
Оповідка п'ята. Ревнивий чоловік, перебравшися за священика, сповідає жінку, а вона йому признається, буцімто любиться з священиком, котрий приходить до неї щоночі. Поки ревнивець вартує коло дверей, жінка впроваджує до себе коханця через горище і втішається з ним [оповідає Ф'ямметта]
Оповідка шоста. До монни Ізабетти, що приймала саме Леонетта, приїжджає закоханий у неї Ламбертуччо; коли вертається чоловік, вона каже вибігти Ламбертуччові з кинджалом у руці, а чоловік потім проводжає додому Леонетта [оповідає Пампінея]
Оповідка сьома. Лодовіко освідчується в коханні мадонні Беатріче; вона посилає свого мужа Егана в своєму одязі в сад, а сама злягається з Лодовіком, котрий, уставши, іде в сад і лупцює Егана [оповідає Філомена]
Оповідка восьма. Чоловік починає ревнувати жінку; вона прив'язує вночі собі до пальця поворозку, щоб знати, коли прийде коханець. Чоловік те постеріг і переслідує коханця, а жінка тим часом кладе замість себе в ліжко свою служницю, котру ревнивець б'є і стриже, а потім приводить у свій дім жінчиних братів, які лають його, бо виходить так, що він їм набрехав [оповідає Неїфіла]
Оповідка дев'ята. Лідія, Нікостратова дружина, кохає Пірра і, щоб переконати його в сьому, виконує три його схотінки, а потім утішається з ним у присутності Нікострата, запевняючи мужа, що те йому ввижається [оповідає Панфіл]
Оповідка десята. Двоє сієнців люблять одну жінку, що одному з них доводилась кумою; кум помирає і, як було домовлено, являється своєму товаришеві і розповідає йому, як ведеться на тому світі [оповідає Діоней]
ДЕНЬ ВОСЬМИЙ
Інтродукція
Оповідка перша. Гульфард позичає в Гаспарруола гроші і, домовившись із його жінкою, що переночує з нею за таку саму суму, оддає їй ті гроші і каже Гаспарруолові при ній, що він вернув позичку, а та присвідчує, що се правда [оповідає Неїфіла]
Оповідка друга. Парох із Варлунго спить із монною Белькольоре і залишає в неї в заставу свою керею; тоді позичає в неї ковганку й одсилає назад, просячи повернути заставлену керею; вона її оддає з колючими примовками [оповідає Панфіл]
Оповідка третя. Каландріно, Бруно та Буффальмакко йдуть шукати на берег Муньйона каменя-геліотропа; Каландріно вважає, що знайшов його, й повертається додому з повною пеленою каміння; жінка лає його, а він б'є її спересердя і оповідає товаришам те, що вони знають краще за нього [оповідає Еліза]
Оповідка четверта. Настоятель ф'єзоланського собору закохується без взаємності в одну вдовицю і, уявляючи, що ночує з нею, спить із її служницею, а вдовині брати в сей час приводять у ту кімнату єпископа [оповідає Емілія]
Оповідка п'ята. Троє молодих флорентинців стягають штани з судді-провінціала, коли він, сидячи в уряді, розбирає справи [оповідає Філострат]
Оповідка шоста. Бруно і Буффальмакко крадуть у Каландріна кабана, а потім ворожать на імбирових пігулках та білому вині, хто злодій; вони дають йому дві собачі пігулки з алое, і виходить, що кабана вкрав він сам; тоді беруть з нього викуп за те, що не скажуть жінці [оповідає Філомена]
Оповідка сьома. Бакаляр любить удову, та вона кохається з іншим, а його морозить цілу ніч на снігу; пізніше, влітку, з його намови вона простоює цілий день на вишці гола під палючим сонцем, годуючи мух та ґедзів [оповідає Пампінея]
Оповідка восьма. Двоє сієнців товаришують між собою; перший злягається з жінкою другого; другий, теє постерігши, намовляє свою жінку сховати першого в
