Загублена душа - Віталіна Весела

— Чому ховаєшся? Дай хоч трохи на тебе подивитися, бо мені вже потрібно йти, і я знову не зможу тебе побачити деякий час.

Олівія ще більше засоромилася, але підняла голову, та подивилася на нього.

— Тебе знову відправляють бозна-куди?

— Мгм... Будеш мені писати?

Олівія кивнула.

— Як і раніше.