Повелитель таємниць - Cuttlefish That Loves Diving

,

Двоє бідолах, близьких до волоцюги, з жахом відступили, а потім закрили горло руками, задихаючись повітря. Здавалося, що вони страждають від важкої хвороби легенів або бронхіту і більше не можуть дихати.

.

Серпанок, який був сумішшю залізно-чорного та блідо-жовтого кольорів, опустився на Іст-боро, причал і район фабрики, що викидала дим, продовжуючи поширюватися по всьому Баклунду.

= =

Різні сцени вдалині потонули, і навіть висока вежа з годинником була лише блідою тінню. Один за одним робітники та бідняки відчували дискомфорт, борючись із холодом, і безладні волоцюги падали один за одним слідом за жінкою, їхнє життя було таким же крихким, як бульбашки, що утворювалися під час прання.

=

Вираз обличчя леді Відчаю був спокійним і лагідним, немов вона закінчувала витвір мистецтва.

.

Як звичайна людина, вона ходила серед пішоходів, посміхалася і тихим голосом говорила: «Історія Королівства Лоен запам'ятає цей день».

.

Великий серпанок Баклунда.

0-08 .

Темна долина була повністю вкрита чорною, безтілесною водою, але 0-08 не переставав писати.

.

Він вигадував безглузді та жахливі історії скрізь, де тільки міг приземлитися.

Скидання штанів не вплинуло на виступ Індже Зангвілла, тому що він був одягнений у довгий халат, можливо, передбачаючи подібний нещасний випадок

, — . = =

Імперативний маг приголомшив Азіка Еггерса в останню мить, позбавивши його двох найпотужніших сил Потойбіччя — воістину чудового помічника у всіх значеннях цього слова. Однак складені двері світу духів і підземного царства приваблювала характеристика Азіка. Його почали розбурхувати сили їхньої боротьби, що спричиняло непередбачувані зміни.

‘ . ‘ . ! ‘ !

У цей момент невідоме існування притягувалося, в результаті чого «Він» проходив повз. «Він» скористався цією можливістю, щоб простягнути руки в реальний світ. О ні! «Він» зловив Інса Зангвілла!

, - !

У повітрі дві закривавлені руки, вкриті звиваною плоттю, раптом з'явилися позаду священнослужителя Інса Зангвілла!

=

Вони схопили Індже Зангвілла за плечі, затягнувши його в порожнечу і в духовний світ.

476 -

Володар таємниць - Глава 476 - Солом'яні чоловічки

476

Розділ 476 Солом'яні чоловічки

=

Світло раптово згасло з того місця, де зник Індже Зангвілл, забарвивши місцевість найбагатшою і найглибшою темрявою.

= = - .

У темряві було чути звуки мелодійного співу. Було тихо і спокійно, навіть гіпнотично. Навіть незліченні бліді руки, що здіймалися вгору під непроглядною темрявою, здавалося, сповільнювалися, вже не так несамовито, як раніше, наче вони здобули спокуту для своїх душ.

,

У таку темну ніч вийшла якась постать. Це був не хто інший, як Індже Зангвілл, якого щойно затягнули у світ духів.

= ,

У порівнянні з попереднім, він втратив капелюшок на голові. Одяг на його лівому плечі був подертий, а шматок плоті був відірваний. Ледь помітний жовтий гній виривався один за одним.

.

Його очі вже не були байдужі, а наповнювалися болем, немов він терпів якусь неймовірну муку.

0-08 .

Перо 0-08 продовжувало писати.

= =

Дехто може жалкувати, а хтось радіти. Індже Зангвілл мав пуповину злого бога, яка походить від немовляти в утробі Мегоса. Саме від Істинного Творця, і через пуповину він успішно вирвався з-під обмежень невідомого буття і силоміць повернувся в реальний світ, але в результаті втратив цей містичний предмет. Крім того, він страждав від гніву кодла злого бога через те, що не зміг спуститися протягом короткого періоду часу.

, 55% . =

Це зробило його силу схожою на якийсь товар в універмазі під час зміни сезонів, коли залишилося лише 55%. Так, ця цифра надзвичайно точна.

.

На вулиці в глибині Іст-Боро.

=

Старий Колер поспішив назад до своєї орендованої квартири, несучи шинку в паперовому пакеті.

=

Він насторожено озирнувся, боячись, що ті хижі вовки навколо нього накинуться на нього і вкрадуть його новорічний подарунок.

.

Він бачив вовків ще тоді, коли був у сільській місцевості, але, на свій подив, зміг відчути це знайоме почуття в Баклунді.

. , — =

Це все одно занадто дорого. Я можу тільки розділити вартість з кимось іншим і порізати на шматочки Цього вистачить на новорічне свято. Я можу з'їдати дві скибочки шинки на кожен прийом їжі. Три скибочки, ні — не менше п'яти скибочок шинки. Я можу відрізати деякі з них і тушкувати їх разом з картоплею. Мені навіть не потрібно додавати сіль Маючи це на увазі, старий Колер подивився на шинку на руках, побачивши, що білі плями змішалися з червоним м'ясом, його горло не могло не сіпнутися, і він проковтнув повний рот слини.

= -

Ідучи, він відчував, як туман навколо нього стає густішим. Вежа з годинником собору, яка все ще була відносно чистою вдалині, поступово поглинула суміш залізно-чорного та блідо-жовтого кольорів. Навіть пішоходи навколо нього перетворювалися на розмиті тіні, коли опинялися за десять кроків від нього.

.

Старий Колер раптом відчув, що світ про нього забув, коли він підняв долоню, щоб закрити ніс.

? =

Чому туман сьогодні так неприємно пахне? — пробурмотів він і прискорив ходу.

Один крок, два кроки, три кроки. Старий Колер відчув, як його обличчя нагрілося, а лоб почав горіти.

.

Його груди стиснулися, горло стало незручним, і незабаром він відчув труднощі з диханням.

? = ! .

Я захворів? Чорт забирай, я все ще хочу добре провести новий рік, і тепер я можу відправити свої заощадження тільки в поліклініку або лікарню Ні, можливо, у мене все буде добре з тим, щоб трохи поспати. Мені буде добре спати з ковдрою! Старий Колер мовчки бурмотів сам до себе, коли голова його ставала все гарячішою і гарячішою, а почуття дедалі більше заплутувалися.

. =

Ах. Ах. Ах. Він почув власне утруднене дихання, і його руки обм'якли, коли мішок з шинкою важко впав на землю.

=

Старий Колер інстинктивно нахилився, щоб підняти його, але в підсумку впав на землю.

.

Він тримав мішок з шинкою і намагався тримати його на руках.

.

У цей момент йому здалося, що густа мокрота підливає до його горла, блокуючи його, тому він відбивався, видаючи задихані звуки.

! = .

Тьху! Старий Колер побачив своїм нечітким зором, що за кілька кроків від нього також упав хтось інший і задихався. Він був приблизно такого ж віку, як і він, років п'ятдесяти, з білими бакенбардами.

, .

Раптом він зрозумів, що ось-ось помре.

=

Це нагадало йому про власну